.

Рольова теорія особистості: теоретичні аспекти та практичні аплікації (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
343 2935
Скачать документ

Реферат на тему:

Рольова теорія особистості: теоретичні аспекти та практичні аплікації

Класичний період розвитку психології особистості (перша половина –
друга третина ХХ століття) увінчався створенням ряду цікавих теорій
особистості, що увійшли в золотий фонд історії психології, попали у
відповідні підручники, хрестоматії тощо. Це передусім теорії З. Фрейда,
К. Г. Юнга, А. Адлера, К. Роджерса, А. Маслоу, Е. Еріксона та інших [10,
11]. Сучасний етап характеризується бурхливим розвитком
експериментальної психології особистості, передусім факторних моделей,
серед яких найбільш популярною є п’ятифакторна теорія особистості [9; с.
188-189]. На цьому тлі відбуваються менш помітні процеси пошуку
інтегративних підходів [5], що є відображенням інтегративних тенденцій в
сучасній психотерапії, методологічною основою якої виступають теорії
особистості. Останні десятиліття не відрізнялися появою значної
кількості теорій особистості (за винятком, звісно, факторних підходів),
а ті окремі теорії, що зараз розробляються, не отримують достатнього
визнання. Так, теорія трансактного аналізу Е. Берна [1], що виникла в
60-ті роки і активно розвивається зараз, до цих пір не потрапила в
“обойму” класичних теорій і не згадується в жодному з підручників по
теоріям особистості.

Тим не менш, існує необхідність розробки підходів, у яких на противагу
факторним моделям втілюються інтерактивні уявлення про особистість. Так,
класик сучасної персонології Ром Харре висуває ідею щодо “особистості,
як діалогового, міжособистого прояву, який буде зрозумілим в межах
структури загальної драматургічної моделі” [12; с. 77]. В даному
контексті розробка основ рольової теорії особистості вбачається цілком
доречною. В ній знаходить відображення не лише методологічне
узагальнення вже існуючих теорій особистості, що базуються на концепціях
ролей (теорії Дж. Міда [6], Я. Морено [7], певною мірою теорії Е. Берна
[1] і Дж. Келлі [4]), а й створити передумови для подальшого процесу
інтеграції різних підходів до особистості на основі рольової парадигми,
що може стати одним із щаблів побудови майбутньої метатеорії
особистості.

Рольова теорія особистості базується на понятті локус рольового
конфлікту, що визначає основну стратегію поведінки особистості в умовах
рольового розвитку. Розвиток особистості залежить від двох груп
факторів: 1) інтернальних, пов’язаних із задоволенням інстинктів,
базових потреб і мотивів, з тенденцією актуалізації внутрішніх
потенціалів; 2) екстернальних, пов’язаних з культурою, соціальними
очікуваннями, інтеріоризацією соціального досвіду, умовами і
стереотипами виховання. Це знайшло відображення у безлічі методологічних
дискусій на тему “біологічного та соціального” в особистості,
“внутрішніх та зовнішніх детермінант розвитку” тощо.

Різні фактори і їхня взаємодія розглядаються як основна тенденція і
рушійна сила розвитку особистості, який можна розглядати як баланс між
двома тенденціями: соціалізацією та індивідуалізацією. Рольовий
розвиток, з точки зору всіх рольових теорій, є однією з найістотніших
сторін розвитку особистості. В теорії Міда він розглядається здебільшого
як прийняття ролі, орієнтоване на соціальні очікування (рольова
соціалізація). В теорії Морено рольовий розвиток розглядається як
спонтанне розгортання соматичних, психічних, соціальних і
трансцендентних ролей, що стають основою для розвитку “Я” (рольова
індивідуалізація). З обома тенденціями пов’язані відповідні потреби
особистості: а) потреба наслідувати інших, рольове научіння; б) потреба
в дії, акціональний голод, потреба в рольовій самореалізації. Ці потреби
можуть вступати в суперечність, провокуючи рольовий конфлікт.

При всій розмаїтості причин рольових конфліктів, опис яких зустрічається
в літературі, ці причини можна поділити на дві великі групи: об’єктивні
та суб’єктивні. Перша група чинників об’єднує реальні рольові
очікування, рольові норми та інші зовнішні характеристики рольової
поведінки. Друга група чинників включає компоненти когнітивної структури
індивіда, його уявлення про рольові очікування інших людей, Я-концепцію
людини та інші внутрішні параметри. Суперечності рольової Я-концепції з
рольовими очікуваннями є однім із джерел рольових конфліктів, які можуть
протікати відповідно в міжособистісній і внутрішньоособистісній сферах.

За нашим припущенням, суперечність між потребами в рольовому научінні і
рольовій самореалізації є рушійною силою особистісного розвитку.
Основною тенденцією особистості є прагнення мінімізувати рольовий
конфлікт, що виникає в процесі рольового розвитку. Проте баланс між
екстернальними та інтернальними тенденціями для різних людей виявляється
різним, тому що для них зовнішні і внутрішній рольові конфлікти
викликають різні ступені напруги. Одні особистості орієнтуються на
внутрішні цінності, обираючи інтернальні стратегії поведінки, збільшуючи
протиріччя між власною рольовою поведінкою і соціальними очікуваннями,
провокуючи зовнішній чи міжособистісний рольовий конфлікт. Інші
особистості орієнтуються на зовнішню систему цінностей і обирають
екстернальну стратегію, провокуючи внутрішній чи внутрішньоособистісний
рольовий конфлікт. Тенденція особистості вибирати одну із двох стратегій
поведінки була названа нами локус рольового конфлікту.

Ми припустили, що ця тенденція визначається певними якостями особистості
та є відносно стійкою. Для вимірювання цієї особистісної якості нами
була створена тестова методика “Шкала локусу рольового конфлікту” [3],
яка підтвердила дане припущення. Локус рольового конфлікту залежить від
певних вроджених передумов. У маленьких дітей спостерігається різна
виразність проявів негативізму і нонконформізму, що є непрямими
показниками інтернальності. Однак також правомірним є твердження, що
поведінка дитини залежить від того, які зі стратегій заохочувалися, а
які навпаки придушувалися батьками, тобто остаточно дана якість
складається з урахуванням впливу соціальних факторів.

Крім локусу рольового конфлікту особистість характеризується низкою
рольових властивостей, як то: рольова компетентність (рольова
варіативність, рольова гнучкість, рольова глибина, рольова емпатія,
рольова рефлексія), потреба в рольовому переживанні тощо [2]. Для
вимірювання рольової компетентності особистості автором розробляється
відповідна тестова методика.

Розвиток особистості є одним з найістотніших компонентів будь-якої
теорії особистості. У рольовому розвитку особливе місце займає
формування життєвих ролей особистості, тобто ролей, пов’язаних з
особистісною ідентичністю, з життєвим сценарієм, з характером
особистості. Кожна людина характеризується репертуаром життєвих ролей,
що змінюється протягом усього життя людини. В кожному життєвому періоді
людини з’являються, розвиваються чи актуалізуються певні життєві ролі.
Зміна їх при переході від одного життєвого етапу до іншого не завжди
відбувається гармонійно. Вона може супроводжуватися життєвими кризами,
що з погляду рольової теорії можна інтерпретувати як рольовий конфлікт у
сфері життєвих ролей особистості [8; с. 79-87].

Y

Периферія особистості – це ще один суттєвий компонент теорії
особистості, що стосується диференціально-психологічних особливостей.
Люди відрізняються одна від одної своєрідністю рольових характеристик
особистості, у тому числі й інтернальністю або екстернальністю рольової
поведінки, про що говорилося вище. Ще одною стороною індивідуальності є
репертуар життєвих ролей людини, для вимірювання якого автором
розроблена відповідна тестова методика. Життєві ролі як своєрідні стани
особистості, що дозволяють втілити певні риси людського характеру,
можуть розкривати різні, іноді протилежні сторони індивідуальності. Але
можливі ситуації, коли певні частини особистості не знаходять вільного
вираження в рольовій поведінці. У кращому випадку – вони сублімуються в
інших формах, або компенсуються уявними ролями; гірше – якщо
відбувається повне витиснення в тіньову сферу, або блокування розвитку
особистісних та життєвих ролей, що рівнозначно дисгармонійному
розвиткові відповідних сторін особистості, депривації життєвих потреб
тощо.

Характеристика особистісної психопатології доповнює опис теорії
особистості щодо норми. З позицій рольової теорії цікаво розглянути
зв’язок дисгармонійності особистісного розвитку з інтернальністю або
екстернальністю рольової поведінки людини. Так, крайні соціально
неадаптивні форми інтернальності можуть бути пов’язані з психопатичним
розвитком особистості. Крайні соціально неадаптивні форми
екстернальностi, що ведуть до внутрішніх рольових конфліктів, часто є
причиною невротичних і психосоматичних проблем. Крім того, неадаптивна
екстернальність є основною причиною порушень нормального рольового
розвитку особистості.

Розвиток і зміна життєвих ролей відбувається з певними закономірностями.
Ранні інфантильні ролі не зникають безслідно, а перетворюються в
своєрідну символічну функцію. На будь-якому етапі вікового розвитку
можлива регресія на більш ранні стадії, коли актуалізуються інфантильні
ролі. Це відбувається в результаті переживання індивідом психічної
травми, дистресу, або в процесі психотерапії. В деяких особистостей
інфантильні ролі фіксуються та залишаються актуальними на наступних
життєвих стадіях. Буває, що нові ролі не формуються, або, існуючи
номінально, як соціальна функція, не стають життєвими ролями
особистості. Внаслідок цього розвивається рольовий інфантилізм, тобто
фіксація на інфантильних життєвих ролях при утрудненні функціонування й
нерозвиненості “дорослих” життєвих ролей.

Іншою формою особистісної рольової дисгармонії є рольові девіації, тобто
значні відхилення психологічних ролей від загальноприйнятих норм і
зразків поведінки. До рольових девіацій можна віднести і статеві
девіації, тобто відхилення від нормативів статевих та ґендерних ролей.
Порушеннями, що часто зустрічаються, є різні рольові дисфункції,
рольовий дефіцит. Рольовий дефіцит буває в двох формах: первинний
(рольова недостатність) і вторинний (атрофія ролей). Ще одним видом
особистісної рольової дисгармонії є дисгармонічність життєвого сценарію
людини, тобто схильність до поведінки, що не спрямована на задоволення
життєвих потреб людини з урахуванням реальності “тут і тепер”, а
залежить від факторів, пов’язаних з історією життя людини (наприклад,
сценарних заборон, одержаних від батьків). Похідними від цього можна
вважати такі психологічні проблеми, як віктимність, співзалежність тощо.

Рольова психотерапія є однією із найбільш значущих аплікацій рольової
теорії особистості. Основним видом рольової психотерапії, як засобу
вирішення психологічних проблем, зв’язаних з рольовим розвитком
особистості є психодрама Я. Морено [7]. Цей метод дає можливість
моделювати життя людини, переживати події минулого, теперішнього та
майбутнього, як існуючі, так і надреальні, яких не було і не могло бути,
відтворювати будь-які, навіть найфантастичніші, ролі. Засобами
психодрами можна коригувати життєві ролі та сценарії, вивільняти такі
особистісні ролі, які внаслідок рольової соціалізації виявились
заблокованими, витісненими чи нерозвинутими.

Не менш цікавим і ефективним методом вирішення проблем рольових
дисгармоній особистості є транзактний аналіз Е. Берна [1]. Одним із
важливих аспектів цієї системи є аналіз і корекція життєвих сценаріїв
людини, який дозволяє не лише вдосконалювати репертуар життєвих ролей,
але й приводити до особистісної автономії, тобто послаблювати
неконструктивність неадаптивної екстернальностi рольової поведінки.

Іншим напрямом рольової психотерапії є терапія фіксованої ролі Дж. Келлі
[4]. Завдання терапії полягає в зміні конструктної системи особистості
за допомогою фіксованої ролі, тобто ролі вигаданого індивіда, якого
необхідно зіграти в реальному житті. Результатом терапії є підвищення
функціональності конструктної системи та вдосконалення рольового
репертуару особистості.

На завершення можна зробити висновок, що рольова теорія особистості,
побудована на концепції рольового конфлікту та базовому понятті “локус
рольового конфлікту”, має всі ознаки теорії особистості. Вона містить
основні необхідні компоненти такої теорії, а також практичні аплікації –
концепцію особистісної психопатології в рамках рольової парадигми та
систему рольової психотерапії, яка може успішно працювати з такою
патологією та рольовими дисгармоніями. Рольова психотерапії, звичайно,
розроблена не автором, але вона вписується в рольову теорію особистості,
чим підтверджує її валідність як діючої теорії в контексті соціальної
психології особистості.

 

Література:

Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия: Пер. с англ. – СПб.:
Братство, 1992.

Горностай П. П. HYPERLINK
“http://users.iptelecom.net.ua/~p_gorn/publ11.html” Личностные
характеристики ролевого поведения // Вісник Харківського держ.
університету. – № 439. – 1999. – С. 18-22.

Горностай П. П. HYPERLINK
“http://users.iptelecom.net.ua/~p_gorn/publ26.html” Психодіагностична
методика “Локус рольового конфлікту” // Практична психологія та
соціальна робота. – 2004. – № 6. – С. 36-38.

Келли Дж. Психология личности. Теория личностных конструктов. СПб.:
Речь, 2000.

Мадди С. Р. Теории личности: сравнительный анализ / Пер. с англ. – СПб.:
Речь, 2002.

Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального
біхевіориста: Пер. з англ. – К.: Український центр духовної культури,
2000.

Морено Я. Психодрама: Пер. с англ. – М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс,
2001.

HYPERLINK “http://users.iptelecom.net.ua/~p_gorn/publ00.html”
Психологія життєвої кризи / Відп. ред. Т. М. Титаренко.- К.:
Агропромвидав України, 1998.- 348 с.

HYPERLINK
“http://www.socd.univ.kiev.ua/PUBLICAT/PSY/PSYTEOR/index.htm” \t
“_blank” Психология личности: Слов.-справочник / Под ред. П. П.
Горностая и Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001.

Холл К. С., Линдсей Г. Теории личности: Пер. с англ. – М.: “КСП+”, 1997.

Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и
применение): Пер. с англ. – СПб.: Питер Пресс, 1997.

Harre R. Personality as dramaturgical production // 11th European
Conference on Personality. Lengerich etc.: Pabst Science Publishers,
2002. – P. 76-77.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020