UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості засвоєння лексики молодшими школярами (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось907
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості засвоєння лексики молодшими школярами

 

У методичних дослідженнях одним з головних завдань словникової роботи

справедливо визнається завдання збагачення, поповнення, розширення

словникового запасу учнів. Методичною наукою накопичено чимало даних про

словниковий запас учнів. Ці дані отримані на основі вивчення усних

висловлень, письмових робіт – творів, переказів (наприклад, дослідження

М.Т. Баранова, В.Я. Булохова, В. Є. Мамушина, Н.А. Моралєвой, І.Є.

Синиці й ін.), а також на основі відповідей школярів про лексичне

значення слів.

 

За існуючими даними, словниковий запас дітей 6-7 років – від 3000 до

7000 слів. Аналіз даних про частотність вживання тематичних груп лексики

учнів показав, що перші три місця по кількості різних слів займають

теми: «Школа», «Культура», «Природа», «Назви осіб», «Засобу зв’язку й

повідомлення». Бідно представлені в текстах школярів такі теми, як

«Політичне життя» (по кількості різних слів знаходиться на 8 місці),

«Спорт», «Виробництво».

 

Дослідження словникового запасу школярів дають можливість виявити

наявність «порожніх клітинок» у лексичній мікросистемі, засвоєній дітьми

певного віку. Так, встановлено, що мовлення учнів бідне абстрактною

лексикою; словами, що позначають кольори; словами, що виражають оцінку;

емоційно-забарвленою і образною лексикою; синонімами, у тому числі й

контекстуальними.

 

дарює на уроці. При цьому значення слова може визначатися дітьми через

чисто зовнішній, часто, несуттєвий прояв даного поняття, що пов’язане з

виникаючими в їхній свідомості побічними, пов’язаними з основним

поняттям асоціаціями.

 

Таким чином, із сукупності всіх ознак, що входять у значення слова,

виділяється одна, котра є для дитини ознакою, яка заміщує абстрактне

поняття. Звідси випливає, що робота над значенням окремого слова повинна

бути пов’язана із встановленням повного набору ознак, що становлять це

значення. Прагнення дітей до наочності в тлумаченні абстрактних понять

особливо яскраво позначається у визначенні значення слова через

конкретний епізод, що ілюструє функціональний прояв даного поняття.

 

У переважній більшості випадків дитячі тлумачення не можна розглядати як

логічні еквіваленти тлумаченого значення. При цьому привертає увагу

байдужність дітей до граматичної відповідності між тлумаченим словом і

його тлумаченням. Іменники тлумачаться через прикметники (смуток –

нерадісний), дієслова (радість – веселитися). Звичайно, серед дитячих

тлумачень мають місце визначення абстрактно-логічного характеру типу:

радість – почуття (родове поняття), героїзм – хоробрість (синонімічне

визначення) і подібні. Ці тлумачення свідчать про закріплення у

свідомості дітей зв’язків системного характеру. Однак, у відповідях

четвертокласників такі тлумачення становлять лише 4%.

 

Опираючись на особливості дитячого сприйняття значень, можна, по-перше,

допомогти дитині перебороти вікову обмеженість, що виявляється в

недоліку логічних узагальнень, і, по-друге, використати

конкретно-образний світ дитячих уявлень для організації роботи з

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ