.

Особливості засвоєння лексики молодшими школярами (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
213 1039
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості засвоєння лексики молодшими школярами

У методичних дослідженнях одним з головних завдань словникової роботи
справедливо визнається завдання збагачення, поповнення, розширення
словникового запасу учнів. Методичною наукою накопичено чимало даних про
словниковий запас учнів. Ці дані отримані на основі вивчення усних
висловлень, письмових робіт – творів, переказів (наприклад, дослідження
М.Т. Баранова, В.Я. Булохова, В. Є. Мамушина, Н.А. Моралєвой, І.Є.
Синиці й ін.), а також на основі відповідей школярів про лексичне
значення слів.

За існуючими даними, словниковий запас дітей 6-7 років – від 3000 до
7000 слів. Аналіз даних про частотність вживання тематичних груп лексики
учнів показав, що перші три місця по кількості різних слів займають
теми: «Школа», «Культура», «Природа», «Назви осіб», «Засобу зв’язку й
повідомлення». Бідно представлені в текстах школярів такі теми, як
«Політичне життя» (по кількості різних слів знаходиться на 8 місці),
«Спорт», «Виробництво».

Дослідження словникового запасу школярів дають можливість виявити
наявність «порожніх клітинок» у лексичній мікросистемі, засвоєній дітьми
певного віку. Так, встановлено, що мовлення учнів бідне абстрактною
лексикою; словами, що позначають кольори; словами, що виражають оцінку;
емоційно-забарвленою і образною лексикою; синонімами, у тому числі й
контекстуальними.

&

gdOUa

gdOUa дарює на уроці. При цьому значення слова може визначатися дітьми
через чисто зовнішній, часто, несуттєвий прояв даного поняття, що
пов’язане з виникаючими в їхній свідомості побічними, пов’язаними з
основним поняттям асоціаціями.

Таким чином, із сукупності всіх ознак, що входять у значення слова,
виділяється одна, котра є для дитини ознакою, яка заміщує абстрактне
поняття. Звідси випливає, що робота над значенням окремого слова повинна
бути пов’язана із встановленням повного набору ознак, що становлять це
значення. Прагнення дітей до наочності в тлумаченні абстрактних понять
особливо яскраво позначається у визначенні значення слова через
конкретний епізод, що ілюструє функціональний прояв даного поняття.

У переважній більшості випадків дитячі тлумачення не можна розглядати як
логічні еквіваленти тлумаченого значення. При цьому привертає увагу
байдужність дітей до граматичної відповідності між тлумаченим словом і
його тлумаченням. Іменники тлумачаться через прикметники (смуток –
нерадісний), дієслова (радість – веселитися). Звичайно, серед дитячих
тлумачень мають місце визначення абстрактно-логічного характеру типу:
радість – почуття (родове поняття), героїзм – хоробрість (синонімічне
визначення) і подібні. Ці тлумачення свідчать про закріплення у
свідомості дітей зв’язків системного характеру. Однак, у відповідях
четвертокласників такі тлумачення становлять лише 4%.

Опираючись на особливості дитячого сприйняття значень, можна, по-перше,
допомогти дитині перебороти вікову обмеженість, що виявляється в
недоліку логічних узагальнень, і, по-друге, використати
конкретно-образний світ дитячих уявлень для організації роботи з
розвитку мовлення й мислення.

Виявлення помилок у відповідях на питання про лексичне значення допоможе
вчителеві організувати індивідуальну роботу, спрямовану на подолання
словникових недоліків.

Список використаних джерел

Лобчук О.Г. Лексико-семантичні групи як засіб збагачення словникового
запасу //Поч. шк. – 1995. – №3. – С. 12-17.

Львов М.Р. Методика развития речи младшего школьника: Пособие для
учителей. – М.: Просвещение, 1985. – 297с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020