Реферат на тему:
Етапи методики вивчення сполучника і частки в початковій школі
В основу дослідного навчання покладено наукове передбачення про те, що
рівень мовленнєвої компетентності учнів початкової школи засобами
вивчення сполучників і часток на основі комунікативно-діяльнісної
побудови навчального процесу підвищиться, якщо вивченню граматики надати
функціонально-стилістичного спрямування; семантична і граматична природа
сполучників і часток розкриватиметься на морфолого-синтаксичній основі,
а мовленнєві уміння і навички учнів початкових класів будуть формуватися
на матеріалі текстів різних стилів.
Зміст і структура експериментального навчання передбачали 3 етапи, які
передбачали членування на рівні.
Перший етап – навчально-аналітичний.
І рівень – мотиваційно-підготовчий, який готував молодших школярів до
пропедевтичного вивчення теми “Службові частини мови”. Тут передбачено
мотивацію необхідності знайомства зі службовими словами. Учням треба
було довести перспективність знань про природу службових частин мови і
те, в яких умовах ці знання будуть їм необхідні: для формування умінь
розрізняти тексти різних стилів, засоби зв’язку речень у тексті та
функції сполучників і часток; для формування умінь доцільно
використовувати в тексті різноманітні засоби зв’язку залежно від змісту,
стилю та умов висловлювання, умінь використовувати в мовленні речення
різної структури з урахуванням змісту і стилю висловлювання.
?
ae
ue
?
i
) ознайомити їх із семантикою і граматичними ознаками службових слів,
їхньою роллю в організації висловлювання.
3 рівень – операційно-виконавський. Спираючись на орієнтовну основу
мовленнєвої дії, учні приступали до її виконання спочатку в згорнутому
вигляді. На цьому рівні передбачалася систематизація знань про службові
частини мови.
4 рівень – тренувально-трансформаційний. На цьому рівні повинні були
відпрацьовуватися уміння редагувати тексти зі службовими частинами мови,
формуватися самоконтроль за побудовою речення й тексту, уміння
застосовувати знання й навички в нових ситуаціях.
ІІ етап, синтетично-творчий, був пов’язаний безпосередньо з написанням
творчих робіт. Знання й уміння, здобуті й сформовані на першому етапі,
переносилися в нову навчальну ситуацію. Цей етап адекватний першому і
містив рівні, що співвідносилися з 4 фазами структури мовленнєвої
діяльності: 1) орієнтування в ситуації спілкування і в змісті
висловлення; 2) планування; 3) реалізація; 4) контроль.
ІІІ етап – контрольно-узагальнювальний, передбачав систематизацію знань
про лінгвістичну природу службових слів та функціональні стилі мовлення;
формування умінь самоконтролю за використанням сполучників і часток;
розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь в аспекті правильного
комунікативно-доцільного використання сполучників і часток у процесі
мовленнєвої діяльності.
Таким чином, формування нормативних і комунікативних умінь, змістовою
стороною яких були системні знання про лінгвістичну природу службових
слів, про функціональні стилі мовлення, а операційною – уміння,
сформовані на основі цих знань, у своєму розвитку мали пройти 3 етапи.
Це сприяло тому, що мовні дії від рівня до рівня змінювались якісно і в
учнів послідовно відпрацьовувався самоконтроль за ними.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
