Реферат на тему:
Інтелектуальна активність молодших школярів у процесі навчання
Виникнення інтересу до математики у значній кількості учнів залежить
безпосередньо від методики її викладання, від того наскільки вміло буде
побудована навчальна робота. Потрібно потурбуватися і про те, щоб на
уроках кожен учень працював активно та із захопленням, та
використовувати це як відправну точку для виникнення й розвитку
допитливості, глибокого пізнавального інтересу. Це особливо важливо у
молодшому шкільному віці, коли ще формуються, а інколи тільки
визначаються постійні інтереси та нахили до того чи іншого предмету.
Саме в цей період потрібно намагатися розкрити привабливі сторони
математики.
Проявом інтересу учнів в навчальному процесі є їхня інтелектуальна
активність, про яку можна судити по багатьом діям. Запитання учня,
звернені до вчителя, говорять про наявність пізнавального інтересу.
Запитання виражає прагнення пізнати ще незрозуміле, глибше проникнути у
предмет свого інтересу. Самостійно поставлене запитання виражає пошук,
активне прагнення знайти першопричину. Байдужий до навчання учень не
задає питань. Тому повага до запитань учнів, ґрунтовні відповіді на них,
спонукання учнів до завдання запитань – це тільки показник, але й
важливий шлях зміцнення інтересу до знань.
v
v
????????o?джує інтерес учнів є їхнє активне оперування здобутим багажем
знань та умінь. Застосування здобутих знань до різних ситуацій та задач
свідчить про їхню гнучкість і може сприяти прагненню глибоко проникнути
у пізнання. Інтелектуальна активність учня виражається ще одним цінним
для інтересу показником: прагненням поділитися з іншими (товаришами,
вчителем) новою, свіжою інформацією, почерпнутою з різних джерел за
межами навчання. Таким чином, перший і самий головний параметр
показників пізнавального інтересу, який може виявити вчитель без
достатніх зусиль, – це інтелектуальна активність учня. Формування
пізнавальної активності учнів – один із таких напрямів стимуляції.
Сформованість активності – важливий показник плідного навчання.
Пізнавальну активність учня, якщо вона досить стійка, Г.І. Щукіна
розглядає як “особистісне утворення , яке виражає інтелектуальний відгук
на процес пізнання, живу участь, розумово-емоційну чуйність учня у
пізнавальному процесі”. Пізнавальна активність характеризується:
пошуковою спрямованістю у навчанні;
пізнавальним інтересом, прагненням задовольнити його з допомогою різних
джерел як у навчанні, так і в позакласній діяльності;
емоційним піднесенням, благополуччям протікання діяльності.
Торкнемося ще одного питання стимуляції пізнавального інтересу, що
пов’язаний з організацією діяльності учнів. Мова йде про проблемність та
елементи пошуку та дослідження у навчанні. Сучасний аналіз навчального
процесу та дослідження, що вивчають протікання та характер діяльності в
ньому учня, показали, що особливо підтримує та зміцнює інтерес до знань
пошукова діяльність, що ґрунтується на проблемності, дослідженні,
елементах творчості.
Отже, слід зазначити, що на пізнавальний інтерес учнів впливають не
тільки зміст навчального предмета, а й усі компоненти методичної системи
вчителя: цілі навчального процесу, форми, засоби, методи навчання (з
урахуванням вікових особливостей учнів).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
