Реферат на тему:
Відкриття та ведення рахунків банків – кореспондентів (резидентів) у
грошовій одиниці України
Прямі кореспондентські відносини – договірні відносини між комерційними
банками, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученнями
один одного.
Кореспондентські відносини можуть бути як односторонні, так і взаємні.
Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини,
називаються банками-кореспондентами. Комерційні банки (філії)
встановлюють кореспондентські відносини з іншими комерційними банками
(філіями) шляхом відкриття кореспондентських рахунків ЛОРО, НОСТРО
тільки після отримання відповідної ліцензії НБУ.
Кореспондентський рахунок ЛОРО – рахунок, який відкриває комерційний
банк банку-кореспонденту та за яким комерційний банк здійснює операції
списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та
укладеним договором. У банку-кореспонденті цей рахунок є
кореспондентським рахунком НОСТРО.
Для оформлення відкриття кореспондентського рахунка ЛОРО
банк-кореспондент подає комерційному банкові такі документи:
а) заяву про відкриття кореспондентського рахунка;
б) копію ліцензії НБУ на здійснення банківських операцій, що засвідчену
нотаріально;
в) копію статуту, засвідчену нотаріально;
г) картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені
нотаріально;
д) інші документи за згодою сторін.
Кореспондентський рахунок ЛОРО відкривається комерційним банком на
підставі укладеного між ним та банком-кореспондентом договору про
встановлення кореспондентських відносин при умові надання правильно
оформлених документів, зазначених вище. Банки-кореспонденти вільно
вибирають спосіб розрахунків, визнаний НБУ, а також засоби зв’язку для
передавання розрахункових документів та повідомлень при умові збереження
цілісності й конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків
та засоби зв’язку обов’язково мають бути зазначені в договорі про
встановлення кореспондентських відносин.
При здійсненні операцій за кореспондентським рахунка ЛОРО комерційний
банк у той же робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про
це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з
кореспондентського рахунку ЛОРО за розрахунковими документами
банку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.
Якщо комерційний банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий
документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це
банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання
цього документа.
Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком,
комерційний банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором
термін) виписку з кореспондентського рахунка. Якщо у визначений
договором термін банк-кореспондент не надіслав зауваження у письмовій
формі, то виписка вважається підтвердженою.
Кореспондентський рахунок ЛОРО закривається:
а) на підставі власника рахунка ЛОРО;
б) за рішенням вищого органу управління одного з банків-кореспондентів
про реорганізацію чи ліквідацію;
в) за рішенням НБУ про ліквідацію одного з банків-кореспондентів;
г) за рішенням арбітражного суду про ліквідацію одного з
банків-кореспондентів чи визнання одного з них банкрутом;
д) у разі позбавлення одного з банків-кореспондентів відповідного пункту
ліцензії НБУ;
.
????????!?е) на інших підставах, передбачених чинним законодавством
України чи договором про встановлення кореспондентських відносин.
При наявності на кореспондентському рахунку, що закривається, залишку
коштів комерційний банк перераховує їх згідно з розпорядженням власника
рахунка або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та
нормативно-правових актів НБУ.
Комерційний банк письмово повідомляє банк-кореспондент про закриття
кореспондентського рахунка із зазначенням дати закриття та номера
кореспондентського рахунка.
2.5. Здійснення розрахунків за результатами клірингу
3 метою полегшення управління міжбанківськими розрахунками, зниження
їхнього ризику та зменшення потреби тримати великі резерви в
центральному банку вдаються до клірингу, тобто заліку взаємних вимог.
Кліринг – процедура періодичного взаємозаліку за зобов’язаннями
учасників розрахунків певної платіжної системи, що включає процес
отримання, сортування та розподілу розрахункових документів кожного
учасника розрахунків, а також визначення остаточного розрахункового
сальдо.
Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі
здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з
правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками.
Платіжна система – система, що забезпечує переказування грошових коштів
(платежів) між банківськими установами (зокрема за кліринговою схемою).
Може бути самостійною юридичною особою або об’єднанням на договірних
умовах кількох юридичних осіб, якими визначаються правила, порядок
роботи цієї системи та порядок розрахунків.
Порядок виконання розрахунків за результатами клірингу регламентується
відповідними документами розрахункового банку, узгодженими з правилами
платіжної системи щодо виконання клірингових та розрахункових операцій,
і має відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових
актів НБУ.
Правила платіжної системи та умови договорів, що регулюють відносини
сторін при здійсненні розрахунків з метою мінімізації ризику в системі,
повинні визначати порядок врегулювання випадків неможливості виконання
банками-учасниками розрахунків своїх зобов’язань.
Засоби зв’язку для передавання розрахункових документів та інших
повідомлень про розрахунки за результатами клірингу визначаються
правилами платіжної системи та взаємними угодами учасників при умові
збереження цілісності й конфіденційності інформації. У випадку виконання
функцій розрахункового банку комерційним банком розрахунки за
результатами клірингу здійснюються за рахунками банків-учасників
розрахунків, що відкриті в розрахунковому банку.
Взаємовідносини розрахункового банку з банками-учасниками розрахунків,
права й обов’язки сторін визначаються установчими документами
розрахункового банку та укладеними договорами.
У разі виконання функцій розрахункового банку НБУ розрахунки за
результатами клірингу здійснюються відповідно до бухгалтерської моделі
роботи розрахункового банку, визначеної нормативно-правовими актами НБУ,
з відображенням остаточних розрахункових сальдо за кореспондентськими
рахунками банків-учасників розрахунків, відкритими в територіальних
управліннях НБУ.
Розрахунковий банк згідно із взаємними угодами несе відповідальність
перед банками-учасниками розрахунків за своєчасність проведення
розрахунків за результатами клірингу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
