UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУгода Мазепи зі Станиславом Лещінським (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1196
Скачало154
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Угода Мазепи зі Станиславом Лещінським

 

Укладаючи плани визволення з-під московської влади шляхом угоди України

зі Швецією, гетьман Мазепа добре розумів, що шлях до тої угоди дуже

довгий і нелегкий. Коли півстоліття тому Б. Хмельницький та І.

Виговський договорювалися зі Швецією, Україна, внаслідок

національно-визвольної революції й мілітарної перемоги над Польщею, була

незалежною державою, що провадила цілком самостійну зовнішню політику,

вістря якої скероване було проти Польщі. Зовсім інша ситуація була на

початку XVIII ст. Україна була під зверхньою владою московського царя й

змушена була воювати проти Швеції на боці Москви. Тимчасом і Швеція, і

Московщина були в союзі з Польщею: перша — з Польщею Станислава

Лещінського; друга — з Польщею Авґуста II. Отже, шлях української

політики до Швеції йшов через Польщу.

 

Цьому на перешкоді був союз авґустівської Польщі з Росією. Але ситуація

різко змінилася, коли 1706 р., внаслідок Альтранштадтської угоди, Авґуст

зрікся польської коропи, Польща фактично перейшла до шведського табору й

більшість польських маґнатів визнала короля Станислава Лещінського. Це,

очевидно, підсилило пропольські («гадяцькі») настрої серед старшинської

верхівки, але разом з тим збільшило небезпеку польських зазіхань на

українські землі, яку Мазепа так ясно розумів. Саме в цей момент виникла

потреба змінити дотеперішню тактику гетьманської дипломатії: зберігаючи

льояльно зв’язок з Росією, посилити переговори зі Станиславом

Лещінським, щоб, на випадок перемоги польсько-шведської коаліції,

домовитися з Польщею про забезпечення державних прав України в системі

Речі Посполитої; а водночас — і це було нове в політиці Мазепи —

нав’язати стосунки безпосередньо зі Швецією. Останнє найбільш цікавило

Гетьмана, але, ясна річ, вимагало якнайбільшої обережности і

найсуворішої конспірації. Віднині шлях до Швеції йшов саме через

станиславівську Польщу, і не дивно, що головним завданням гетьманської

дипломатії в 1706-1707 рр. було завершити переговори зі Станиславом

Лещінським, розпочаті ще десь у 1704 р., під час перебування Гетьмана на

Правобережжі 1.

 

Ініціятива переговорів, мабуть, належала Лещінському або ж принаймні

вийшла з прихильних до нього польсько-литовських кіл. Станислав

Лещінський незабаром після своєї коронації, яка відбулася у Варшаві 4

жовтня 1704 р., надіслав (у жовтні того ж року) свого посланця, шляхтича

Вольського, до Мазепи, який стояв тоді під Замостям. Гетьман, щоправда,

не скористав з його пропозицій, затримав Вольського, а листи короля

відіслав до Москви. Але в листопаді 1705 р. відновлюються зносини між

Станиславом і Мазепою. Це, мабуть, [сталося] вже після Варшавської угоди

1705 р., яка м[іж] ін[шим] в пункті 8 передбачала повороту до Польщі

втрачених нею «східних земель», себто, очевидно, Лівобережжя України

(Гетьманщини). Гетьман, який перебував тоді в Дубні, близько

познайомився і покумився в Білій Криниці (коло Кремінця) з княгинею

Ганною Дольською (першого подружжя князя Вишневецькою), матір’ю князів

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ