UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПовстання 1702-1704 років (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2962
Скачало224
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Повстання 1702-1704 років

 

Війна Польщі з Туреччиною добігала кінця. Обидві сторони, особливо

Польща, давно вже шукали шляхів до замирення. Воєнні дії розгорталися

мляво, і головний тягар багаторічної і тяжкої війни падав лише на

Україну і Росію. Польське військо у 90-х роках XVII ст. будьякими

успіхами в цій війні похвалитися не могло. Численні татарські напади

страшенно руйнували Правобережну Україну. Країна була спустошена,

населення зубожіло. Війна в широких колах польської шляхти ставала

дедалі непопулярнішою. На Правобережжі шляхта була переконана, що їй не

так страшні «погані» (турки і татари), як свої козаки і «хлопи».

Маґнатські кола були глибоко незадоволені «вічним миром» 1686 р. (який

аж до 1710 р. не був затверджений польським соймом) і одверто

висловлювалися за припинення війни з Туреччиною і Кримом, щоб мати

вільні руки для наступу на Лівобережну Україну за допомогою Туреччини й

Криму. На Гетьманщину засилається польських шпигунів для розвідки і

підпалів сіл і міст 44. З кінця 1680-х років польський уряд вів таємні

переговори з Кримом. «Священна Ліґа» розпадалася.

 

Вже після укладення Карловицького миру польський уряд намагався

перешкодити замиренню Туреччини з Росією. Року 1700 польський посол у

Константинополі Лещінський «просил прилежно у турков именем всего сенату

короны Польской и великого княжества Литовского и всей Речи Посполитой

обоих народов, чтоб они c великим государем (Петром І) не мирились и

учинили c ними союз против его, великого государя, и помогли им

отыскивать Кіев и всю Малороссійскую Украину, а на короля своего

(Авґуста II) он им жаловался, что он великій друг царскому величеству, и

они его ни в чем слушать не будут и c королевства его скинут». Спроба не

вдалася, але цей факт свідчить про те, що конфлікт між Авґустом II і

керівними польськими маґнатами був зв’язаний також з

польсько-українськими відносинами. Палій був тим більш небезпечний для

Польщі, що він перегороджував їй шлях до Лівобережної України.

 

У січні 1699 р. в Карловиці підписаний був мирний договір між Польщею і

Туреччиною. Польща здобула назад Поділля з Кам’янцем; Туреччина назавжди

зреклася своїх претенсій на Україну. Перед Польщею на Правобережній

Україні відкривалися привабливі перспективи. Польська шляхта посунула на

Поділля, Брацлавщину і південну Київщину. На Поділлі відразу були

відновлені старі польські порядки. Українське селянство знову потрапило

в неволю польських панів; українське міщанство зазнало суворих обмежень

в торгівлі й промислах. Соймова конституція 1699 р. фактично забороняла

українцям жити в Кам’янці. Православному українському населенню, як і

жидам, не дозволялося мати тут земельну власність, займатися торгівлею і

проживати в місті більше як три дні. Всі українські церкви в Кам’янці

(крім однієї, яка перейшла до уніятів) були закриті.

 

Однак польський наступ на Брацлавщину й Київщину натрапив на рішучий

опір усього українського населення, зокрема козацтва. Карловицький мир

розв’язав Польщі руки щодо козаччини. Сойм 1699 р. 45 ухвалив

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ