UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПовстання Петра Іваненка (Петрика). Українсько-Кримська угода 1692 року (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2613
Скачало215
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Повстання Петра Іваненка (Петрика). Українсько-Кримська угода 1692 року

 

Петро Іванович Іваненко був родом з Полтавського полку (з Полтави або

м. Нових Санжарів), мабуть, син козака 25. Людина здібна, освічена й

бувала, він дістався до Генеральної військової канцелярії, де незабаром

став військовим канцеляристом, чому допомогло також одруження Петрика з

небогою генерального писаря В. Кочубея, онукою полковника полтавського

Ф. Жученка 26. Року 1689 Петро Іваненко був одним з 8 канцеляристів, які

їздили з Гетьманом до Москви, причому займав він у списку посольства

перше місце після Василя Чуйкевича, майбутнього реєнта Генеральної

військової канцелярії й генерального судді. Року 1691 Петрик був уже

старшим військовим канцеляристом і користувався повним довір’ям та

прихильністю як Кочубея, так і самого гетьмана Мазепи. Він вже мав

родину (джерела згадують про його сина, а він сам — про «дітей»),

непоганий маєток («худобу неподлую», за його власними словами), зокрема

двір у Батурині. Перед ним відкривалася добра старшинська кар’єра. Але

для цієї небуденної людини цього було замало.

 

Петрик був добре обізнаний з історією й тогочасним станом України й

політикою українського уряду. Переконаний український державник, Петрик

розумів усю небезпеку для України з боку Москви й Польщі. Ідея

визволення України від усякого чужого панування, а передусім «одобраня

от московское власти милое отчизни своее Украйны» (лист Петрика до

Запоріжжя з 18 травня 1692 р. 27), стає головною метою Петрика. Петрик

вважав, що союз з Кримом (і, мабуть, Туреччиною) був би важливою, а на

той час чи не єдиною ґарантією державної самостійности України. Тим

часом Україна, як союзник Московщини, була в стані війни з Кримом і

Туреччиною. Так зародилася думка про союзну угоду України з Кримом, що

об’єднала цілі Петрика й впливових українських політичних кіл, які й

роблять Петрика своєю довіреною особою.

 

На початку 1691 р. посланий у службових справах до Гадяча й Полтави

Петрик таємно подався (в кінці лютого) на Запоріжжя, де його незабаром

обрано на військового писаря. Перебуваючи на Січі, Петрик розпочинає

переговори з Кримом і мобілізує запорозьку урядову й громадську опінію

проти Москви й офіційної політики гетьманського уряду. В кінці квітня

1692 р. він «тайным обычаем», але з відома кошового отамана І. Гусака,

вирушив до Криму, де від імени міродайних кіл Гетьманщини й Запоріжжя

продовжує переговори з кримським урядом, які завершилися трактатом

союзної угоди між Україною й Кримом, підписаним у Газі-Кермані

(Казикермені) 26 травня того ж року 28.

 

Що акція Петрика була пов’язана з політичними колами в Батурині й

Полтаві, більш того, була ними підготована й організована, про це широко

говорили на Україні й поза межами її. Український посланець у Москві

Юрій Харевич 1691 р. казав, що «на Украине говорят, что он (Петрик) на

Запороже збЂжал с вЂдома генералного войскового писаря Василья

КучюбЂя... і послал де ево, Петрушку, ис Полтавы до Запорожья провадить

полтавской полковник нарочного своего... і знатно де совершенно, что тот

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ