UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГетьман Мазепа і великостаршинська опозиція в кінці XVII століття (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1395
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Гетьман Мазепа і великостаршинська опозиція в кінці XVII століття

 

Процес консолідації старшинської верстви на Україні відбувався в дуже

складних умовах міжнародньої політики кінця XVII — початку XVIII ст.

Зовнішня політика українського уряду, особливо участь України в

російсько-турецькій війні, була далеко не популярна в колах вищої

української старшини. Опозиція антитурецькій коаліції за часів Мазепи

була дуже сильна: вона мала своїх прихильників і серед старшинської

верхівки всієї Гетьманщини, де було чимало колишніх дорошенківців, і

серед місцевої старшини (переважно південних полків), і серед

запорозької старшини. Купецтво Гетьманщини, особливо південної,

заінтересоване в нормальних торговельних зносинах з Кримом і Туреччиною,

теж не було задоволене цією війною. Можливо, що й частина вищого

духовенства України, яке і після 1686 р. зберегло деякі зв’язки з

Константинопольським патріярхатом, що перебував під впливом турецького

уряду, не співчувало війні з Туреччиною. Є підстави думати, що й сам

Мазепа (принаймні до середини 1690-х років), всупереч своїм офіційним

виступам і заявам, не був прихильником антитурецької коаліції 1.

 

Треба додати також, що невдача обох кримських походів створила на

Україні досить напружений стан. За таких обставин війна з Туреччиною й

Кримом ставала дуже непопулярною. На цьому ґрунті пожвавлюється

активність опозиційних старшинських угруповань, а це, в умовах тривалої

війни з Туреччиною, неминуче скеровувало діяльність опозиції проти

інтересів московського уряду.

 

Якщо в основних, принципових питаннях внутрішньої політики старшина

Лівобережної України була доволі солідарна, то поточна діяльність

гетьманського уряду нерідко викликала невдоволення серед старшини, яке

намагалася використати в своїх інтересах старшинська опозиція.

 

Основним питанням внутрішньої політики, яке роз’єднувало інтереси

гетьмана Мазепи і старшинської опозиції та загострювало внутрішню

старшинську боротьбу, було питання про владу гетьмана.

 

Ріст старшинської верхівки, зміцнення її економічних і політичних

позицій поставили на порядок денний питання про забезпечення політичних

прав старшинської аристократії. Стара традиція, яка визнавала, що

«гетман не самовластен» (слова Самойловича в 1676 р.), давно вже була

відкинута гетьманами, особливо тим же Самойловичем, за що старшинська

верхівка при нагоді і постаралася його усунути. Мазепа, який спирався

тоді на допомогу московського уряду, продовжував — нехай спочатку

повільніше й обережніше — ту саму політику, а це, в міру економічного й

політичного зростання старшинської верстви, викликало чимраз більше

невдоволення старшинської аристократії і поширювало серед неї опозиційні

настрої.

 

Коломацький переворот 1687 р. не припинив міжстаршинської боротьби.

Відтоді найактивнішими ворогами Мазепи стають численні родичі й

прибічники Самойловичів. Усунуті від влади, вони все-таки зберегли ряд

дуже важливих позицій і не відмовилися від помсти й дальшої боротьби за

владу.

 

Правда, екс-гетьман і син його (останній) Яків незабаром зійшли зі світу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ