UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВнутрішня політика гетьмана Мазепи. Козацька старшина (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4636
Скачало326
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Внутрішня політика гетьмана Мазепи. Козацька старшина

 

Внутрішня політика гетьмана Мазепи була безпосереднім продовженням

політики Самойловича, але провадилася вона іншими темпами й подекуди

іншими методами. Ця політика цілком виразно сприяла зростові козацької

старшини, зміцненню її економічної бази й соціяльного становища й

перетворенню її на зверхній стан Гетьманщини, а тим самим і на провідну

верству в Козацько-Гетьманській державі.

 

Насамперед це позначилося на старшинському землеволодінні. Старшина

запопадливо освоює ще вільні (так звані «вільні військові») і вже не

вільні (наприклад, належні до міста) землі. Процес мобілізації

землеволодіння знаходить собі завершення в концентрації маєтків в руках

окремих старшинських фамілій. Поширюється загальна площа старшинського

землеволодіння, яке поступово перетворюється із звичайного раніше

володіння «до ласки войсковой» на «зуполне» володіння (тобто повну

власність). Уряд сприяє цим прагненням старшини. У листі до царів 11

лютого 1691 р. Гетьман писав: «Бывшіи гетманы, а особно Іван Самойлович,

имЂли такое дерзновеніе, что такіе маетности (надані гетьманською владою

і стверджені царською грамотою. — О.О.) возвращали по своєму

разсмотрЂнію и не токмо по смерти таковых особ женам и дЂтям их

маетностми владЂти никогда не допускали и грамоты ваши монаршескія у них

имали, по нЂкоторым и при животЂ то чинили, что по каком-нибудь гнЂву

своєму от чести отдаляючи, отдаляли и от маетности. Однако, я... для

утверженія в Малой Россіи доброго и твердого порядку... не хочу так

поступати... но паче к тому есмь желателен, что не толко старшина и

полковники, и знатные особы примноженіе такового дЂянія имЂли, но

нЂкоторые и сотники из рядовых оказавшіеся знатные войсковые товарищи

получили себЂ деревни или мельницы» 39.

 

Логічним наслідком цього було цілковите злиття старшинського

землеволодіння з шляхетським, яке так чи інакше збереглося від польських

часів. Існування нехай порівняно нечисленних, але досить значних

володінь на звичайному шляхетському праві поруч з незрівняно більшою

масою нових володінь, які хоч фактично і були в повному розпорядженні

козацької старшини, але ще не стали її повною власністю, свідчило про

те, що процес станового оформлення старшинської верстви до гетьманства

Мазепи ще не був завершений. Однак саме за часів Мазепи обидві групи

землеволодіння не тільки фактично, але й юридично зливаються в одне

старшинське володіння, яке чимраз більше набуває характеру шляхетського

«вічистого» володіння.

 

З цього погляду дуже цікавий універсал 13 вересня 1690 р. чернігівського

полковника Я. Лизогуба. У цьому універсалі Лизогуб, відкидаючи претенсії

решток шляхетських фамілій на відновлення шляхетського права власности

на всі земельні володіння, які належали шляхті перед Хмельниччиною,

встановлює рівність прав на земельні володіння як для шляхти, так і для

козацької старшини. Лизогуб наказував, «жебы ровне и спокойне з шляхтою

і всякіе люде, яких хто може, кождіе... в своем ограниченію лежачіе

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ