UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальна боротьба (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2664
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Соціальна боротьба

 

Економічне зубожіння широких мас людности Гетьманщини в кінці XVII — на

початку XVIII ст., внаслідок безперервних воєн і воєнних руйнацій, а ще

більше — зростаючого державського визиску, викликало щораз більший

соціяльний спротив, що виявлявся в різноманітних формах, починаючи від

індивідуального опору й кінчаючи масовими розрухами та заколотами.

 

Дуже поширюються на кінець XVII ст. такі форми опору нижчих верств

людности, як вписування посполитих у козаки, перехід їх у підсусідки,

вихід на «слободи» тощо.

 

Хоч становище і рядового козацтва було нелегке, проте права і вольності

козацькі боронили від загрози неминучого підданства. Тому під час

Кримського походу 1687 р. чимало посполитих пішло до козацького війська.

Однак після походу ці «новики» (нові козаки) були повернуті до

підданства. На Великодньому з’їзді 1688 р. Старшинська Рада ухвалила,

«жебы нЂгде ново козаки з тяглых людей не уписовалися в реєстр

козацкий». У зв’язку з цією ухвалою, Гетьман 15 вересня 1688 р. наказав

сотникові новомлинському і отаманові нехаївському 79, щоб вони «не

важилися як ново тяглых людей у козацтво приймовати и вписовати, так и

тых новиков, котрие, на свой упор покозачившися... знову до громад

привернули, якобы оные по прежнему знову тяглость звычайную и повинность

вшелякую» віддавали своєму державці, компанійському полковникові І.

Новицькому. Проте, звичайно, це не припинило вписування посполитих у

козацтво, чому іноді сприяли самі козаки, які приймали до свого реєстру

деяких «тяглих». Гетьман «повторе и подесяте под срокгим... каранем»

рішуче забороняв це робити, загрожуючи винним козакам, що вони «за

таковый поступок» будуть «шванковати на войсковых волностях» (універсал

25 листопада 1691 р. козакам м. Семіонівки).

 

У цьому питанні уряд був послідовний навіть тоді, коли вписування

посполитих у козаки відбувалося з відома й дозволу місцевої старшини.

Коли в тому ж таки 1688 р. борзенський і шаповалівський сотники вписали

в козаки кількох посполитих, підданих Максаківського монастиря, Гетьман

видав грізний універсал (13 листопада 1688 р.), де наказував тим

сотникам «Козаков зась болше не вписовати... кгды ж без указу нашого

(гетьманського) не доводится вам (сотникам) уписовати никого в реестр

козацкій», а ті, що були вже вписані, — «нехай робят монастиреви свою

повинность». Отже, ці «новики» були фактично повернені в поспільство.

 

Якщо уряд змушений був крізь пальці дивитися на перехід посполитих у

козацтво, а місцева старшина іноді й прямо потурала цьому, то монастирі

завзято боролися проти «утечки» своїх «підданих». Коли посполиті с.

Ястребщини, яке належало Чернігівській архиєпископії, покозачилися,

архиєпископ Іоан Максимович у 1706 р. видав грізне «окружное посланіе»

такого змісту: «За таково их самовольство отчуждаются они з домами

своими Божія благословенія, общенія христіанского и входу церковного.

Кто з них або в домах их умрет — не похоронити: буди им без обыклого

пЂнія церковного погребеніе. Кто народится в домах их — не крестити. Кто

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ