.

Коломацький переворот і обрання Мазепи на гетьманство (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1142
Скачать документ

Реферат на тему:

Коломацький переворот і обрання Мазепи на гетьманство

Тим часом військо продовжувало відступати. 22 липня, коли воно дійшло
вже до р. Коломаку, надійшла відповідь з Москви із дозволом усунути
Самойловича від гетьманства. Ґоліцину наказано було Самойловича «послать
в Великороссійскіе городы за крЂпкою сторожею». 23 липня Самойлович був
позбавлений гетьманства і заарештований разом із сином Яковом і деякими
своїми прибічниками 8. Кількома днями пізніше був заарештований у таборі
на р. Сурі і Григорій Самойлович. Керування справами українського уряду
було доручене генеральному обозному Борковському.

Але «Коломацька революція» (О. Лазаревський) не пройшла так легко.
Негайно після арешту гетьмана Самойловича почалися великі розрухи у
війську, як у головному (гетьманському) таборі, так і в загоні Григорія
Самойловича. Хоч козацькі полки в гетьманському таборі були оточені
великим московським військом, тут 23 липня вибухли заколоти. Козаки
Гадяцького полку вбили полкового осаула Кияшка і деяких інших старшин.
Ще гостріших форм набрали події у війську Григорія Самойловича та
Неплюєва, що стояло біля Запоріжжя. Коли 30 липня до Неплюєва з’явилися
посланці Ґоліцина й козацької старшини і повідомили про скинення
гетьмана Самойловича, становище у війську було вже дуже напружене.
Григорій Самойлович, повідомлений кимсь про події на Коломаку,
посварився з Неплюєвим і вирушив з козацькими полками до Кодака.
Прихильна до Самойловича старшина на чолі з полковником Прилуцьким
Лазарем Горленком 9 радила Григорію Самойловичу шукати допомоги в Криму.
Але в цей час почалися заколоти у війську. 31 липня старшина на чолі з
миргородським полковником Данилом Апостолом 10 сповістила Неплюєва про
те, що «в полках у них козаки имЂют рознь и начинается недоброе», і
закликала Неплюєва на допомогу. Це був початок «великих бунтов». У
Прилуцькому полку козаки полковника Л. Горленка й полкового суддю, «бив,
вкинули в горящую печь и засыпали землею живых». В інших полках козаки
«побили многих знатных людей». Багато старшини повтікало з війська. «Во
всЂх полках, — повідомляли Неплюєва, — у побитых и у бЂглых (старшин)
пожитки и лошадей разграбили и сердюков и компанейцев хотят побить же».
Прилуцькі козаки навіть зруйнували свою похідну церкву. Сердюки й
компанійці, а з ними Григорій Самойлович і старшина опинилися в облозі
заколотників. Тоді старшина видала Неплюєву Григорія Самойловича.
Заколот був придушений московським військом з допомогою сердюків та
компанійців, а також «из поспольства лучших людей».

?

?

*D1„3L7???????aeaeaeaeaeaeaeae

. Григорій Самойлович, обвинувачений у зносинах з Кримом, був страчений
у Сєвську 11 листопада 1687 р. Родичі й прибічники Самойловича, за
невеликими вийнятками, були позбавлені урядів. Величезне майно
Самойловичів було сконфісковане московським урядом» 12.

25 липня на Коломаку скликано військову раду. Однак усе вже було
вирішене заздалегідь. Старшина, позбувшися Самойловича, опинилася між
двох огнів: з одного боку, загрожували дальші заколоти у війську; з
другого боку, диктував свою волю Ґоліцин. Звичайно, вирішальне значення
мала позиція представника царського уряду.

Яскравий опис подій, пов’язаних з Коломацькою радою 25 липня, залишив
самовидець — генерал російської служби, шотляндець Патрик Ґордон.
Спочатку передбачалося послати гінців по духовенство і старшину
найближчих полків, щоб вони були присутні на раді. Але розрухи в
козацькому таборі примусили і старшину, і Ґоліцина поспішити з обранням
нового гетьмана. 24 липня старшина зібралася в Ґоліцина і обміркувала
запропонований ним проєкт нових «статей» 13.

Хоч головним кандидатом на гетьмана був Мазепа, але в старшини, що
скинула Самойловича, були й інші, досить впливові кандидати, як,
наприклад, генеральний обозний В. Борковський або колишній полтавський
полковник Прокіп Левенець 14. Перемогла кандидатура Мазепи, і саме тому,
що в той час вона була прийнятна і для старшини, і для царського уряду.
Старшина, скидаючи Самойловича за його самовладність, нічого не мала
проти його зовнішньої політики. Старі прибічники П. Дорошенка, які
відіграли активну ролю в поваленні Самойловича — М. Вуяхевич, Г.
Гамалія, В. Кочубей, — висунули кандидатуру людини, яка своєю
попередньою політичною діяльністю була відома як противник антитурецької
коаліції, отже, могла б продовжувати в цьому питанні політику
Самойловича. Царський уряд, зі свого боку, давно й добре знав Мазепу,
який мав впливові зв’язки в московських урядових колах. Отже, на
кандидатурі його зійшлися обидві сторони 15.

Того ж вечора старшина позбавила прибічників колишнього гетьмана
генеральних і полковницьких урядів і розподілила їх між собою 16. Після
цього військова рада, яка відбулася 25 липня, мала лише формальне
значення. Вжито було всіх заходів, щоб здійснити намічений напередодні
плян виборів.

Рада відбулася на великій низині біля козацького табору. Місце виборів
було оточене тісним колом («у шість чоловіка») московського війська.
Навколо козаків розставлено було стрільців і рейтарів. На Раді присутні
були тільки 800 кінних і 1200 піших козаків, тобто зовсім незначна
частина козацького війська. Старшина, яка стояла в перших Рядах,
вигукнула ім’я Мазепи, а коли дехто спробував назвати ім’я Борковського,
їх «вмить угамували». Іван Мазепа був обраний на гетьмана України.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020