UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕміграція і смерть гетьмана Мазепи. Бендерська конституція 1710 року (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2628
Скачало171
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Еміграція і смерть гетьмана Мазепи. Бендерська конституція 1710 року

 

З великими труднощами й небезпеками, під загрозою московської погоні,

що наступала їм на п’яти 1, Карл XII і Мазепа з рештками союзного

війська дісталися до турецького кордону. 6 липня вони були в Очакові, а

1 серпня прибули до Бендер, в околиці яких турецький уряд призначив їм

резиденцію.

 

Гетьман Мазепа і члени його уряду, які еміґрували до Туреччини, не

припинили своєї політичної діяльности. З Гетьманом були: генеральний

обозний Ломиковський, генеральний писар Орлик, полковник прилуцький

Горленко, а незабаром прибув з Криму генеральний бунчужний Мирович. Там

же був і кошовий отаман Гордієнко 2.

 

Ми мало знаємо про діяльність українського уряду на еміґрації. Звичайно,

не можна недоцінювати депресії, яка огорнула й хворого Гетьмана, що був

уже на Божій дорозі, і, ще більш, його помічників. Занадто важке було

становище України, занадто сумна була їхня особиста доля. Вирвані з

рідного ґрунту, маєтково зруйновані, позбавлені своїх рідних і близьких,

що лишилися на поталу і помсту московського переможця, вони опинилися

під страшною загрозою екстрадикції, якої настирливо домагався російський

уряд 3. Хоч Туреччина й не погодилася видати Мазепу та інших українських

еміґрантів, але небезпека залишалася й надалі. Ще гірше було те, що

старі суперечності й тертя поміж старшиною і Гетьманом, з одного боку,

поміж Запоріжжям і Гетьманщиною, з другого боку, виходили на поверхню, і

то в загостреному й спотвореному еміґраційною вузькістю, тіснотою та

злиднями вигляді. Дійшло до того, що серед запорозького війська почалися

заколоти проти Гетьмана, які лише з великими труднощами вдалося

ускромити 4. Незабаром, ще за життя Мазепи, частина старшини подалася до

Яс, під протекцію молдавського господаря, і були чутки, що вона має

шукати царської амнестії 5.

 

Але все ж мазепинці не склали зброї. Війна, зрештою, ще не була

закінчена, сили Шведської держави ще не були вичерпані, а тверда

рішучість її хороброго короля вести далі боротьбу з Москвою давала

Мазепі надію на кращі часи для України. Найголовніше було те, що

українська проблема була офіційно поставлена на форумі міжнародньої

політики. Український еміґраційний уряд надавав особливого значення

зовнішньополітичним акціям і, поза всяким сумнівом, основні лінії

політики наступного гетьмана Пилипа Орлика були намічені ще за життя

Мазепи і за його ініціятивою та участю. З другого боку, і в

міжнародньо-політичних акціях, і в міжнародній громадській опінії

українська проблема, як за часів гетьмана Богдана Хмельницького,

перестала бути внутрішньою справою чужої, зокрема Російської держави, і

вийшла на широкі європейські шляхи. Цьому великою мірою сприяв самий

факт українсько-шведського союзу, а згодом ще союз із Кримом (1711) і

договір з Туреччиною (1712). З цього погляду, російський уряд був тільки

«узурпатором України», як писав 1712 р. П. Орлик, який підкреслював, що

«які б великі не були московські насильства, вони не дають ніякого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ