UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолтавська катастрофа (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1649
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Полтавська катастрофа

 

Приєднання Запоріжжя до українсько-шведського союзу висунуло на перший

плян проблему Полтави. Гетьман Мазепа давно вже вказував Карлові XII на

особливе значення цієї фортеці й торговельного центру. Невеличка фортеця

Полтава мала, проте, велике стратегічне значення, бо стояла на схрещенні

важливих шляхів на Запоріжжя й Крим та Туреччину, на Правобережжя й

Польщу, на Слобожанщину й Москву та на Дін. Володіння Полтавою

забезпечувало панування над усією південною частиною Лівобережжя.

Нарешті, в Полтаві були запаси провіянту та фуражу, а також сукна,

потрібного для війська.

 

У Полтаві були досить міцні українські автономістичні настрої. «Полтава

издавна нестатечная, и теперь з ней добра не сподЂватися», — писав

Ґоловкінові в середині листопада 1708 р. прихильник Москви — охтирський

полковник Ф. Осипов, нагадуючи, що «там знайдуются Мазепины и Орликовы

пріятели». Справа Кочубея та Іскри й чистка, що її в зв’язку з тим

перевів Мазепа в Полтаві навесні та влітку 1708 р., усунула від влади в

Полтавському полку опозиційні елементи, й на чолі полтавської старшини

стали такі прихильники Мазепи, як полковий обозний Дорош, полковий суддя

Іван Красноперич, полковий писар Олександер Чуйкевич 80 та інші.

Щоправда, Полтавський полковник Іван Левенець не був близький до Мазепи,

який йому не довіряв 81, але й він не належав до прихильників Москви й

тому був врешті інтернований у Харкові навесні 1709 р. Крім того, в

Полтаві була (до листопада 1708 р.) дуже впливова родина покійного

полтавського полковника Павла Герцика, тестя генерального писаря П.

Орлика, зокрема син полковника Григорій Герцик, який вже виконував

обов’язки наказного полковника, майбутній мазепинець-еміґрант 82.

 

Мазепа намагався (в кінці листопада 1708 р.) закріпити за собою Полтаву,

закликаючи Левенця до співпраці, а згодом надсилаючи туди генерального

бунчужного Федора Мировича з універсалами до людности. Але Левенець

визнав нового гетьмана Скоропадського, а на початку грудня Полтаву було

обсаджено московською залогою.

 

Перебування Полтави в московських руках загрожувало всім операціям

союзників. Та найголовніше, Полтава потрібна була як опірний пункт в

організації нової кампанії проти Москви. Спираючися на Полтаву, король і

Гетьман могли б чекати на прихід короля Станислава й генерала Крассав, а

також на приєднання Туреччини та Криму до антимосковської коаліції.

Нарешті, Полтава потрібна була для оборони Запоріжжя від московської

аґресії. Так чи так, радячи королеві оволодіти Полтавою, Мазепа мав на

увазі насамперед новий наступ на Москву влітку 1709 р.

 

Але цей добре розроблений плян не вдався. Петро І, зважаючи на

стратегічне й політичне значення Полтави, встиг зміцнити фортецю й

значно збільшити її московську залогу (до 4200 чол.). Крім того, для

оборони Полтави було притягнуто 2600 чол. озброєного місцевого населення

(мабуть, здебільшого козаків Полтавського полку). Командантом Полтави

Петро призначив полковника А.С. Келіна.

 

Шведи, що підійшли до Полтави на початку квітня 1709 р., не могли

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ