UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтаршинська опозиція і виступ Кочубея (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2136
Скачало157
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Старшинська опозиція і виступ Кочубея

 

Відповідаючи на заклик Станислава Лещінського скоріше починати

«замышленное дЂло», Мазепа писав 19 жовтня (ст. ст.) 1707 р.: «У нас на

Україні і начальні і підначальні, і духовні і мирські особи, подібно до

різних коліс, не перебувають у єдиномислії і згоді: ті схиляються до

протекції московської, другі — до турецької, третім смакує побратимство

з татарами — з вродженої антипатії до поляків... Того ради, потрібно

перше постаратися привести до єдиномислія військо і весь народ на

Україні по обох боках Дніпра». Справді, політичне життя України того

часу було дуже далеке від «єдиномислія».

 

Передусім це стосується провідної верстви Гетьманщини. Незважаючи на

спільність соціяльно-економічних, станово-політичних і навіть

національно-державних інтересів, не кажучи вже про те, що майже вся вища

старшина була між собою споріднена або посвоячена, старшинській

аристократії Гетьманщини дуже бракувало єдности думки і дії. Не тільки

природні відміни особистих, фамілійних і групових, а також льокальних

інтересів, що породжувало різні, часто-густо протилежні політичні

погляди, симпатії, орієнтації та концепції, але й звичайнісінька

амбіція, заздрість, еґоїзм, дріб’язкові інтриґи і чвари 17 — все це

створювало загальну атмосферу недовір’я й непевности, в якій дуже важко

було Мазепі здійснювати свої широкі загальнонаціональні пляни.

 

Та ще важливішою і небезпечнішою була справа взаємин Гетьмана й

старшинської аристократії. На жаль, це питання ще мало розроблене в

історичній науці. Воно мало свою досить довгу історію і традицію.

Бендерська конституція 1710 р., що була безперечною перемогою

старшинської аристократії над гетьманським абсолютизмом, згадувала, як

«нЂкоторіи Войска Запорожского Гетмани, привлащивши собЂ неслушне и

безправне самодержавную владзу, узаконили самовластіем такое право: «так

хочу, так повелЂваю» (sic volo, sic iubeo), через якое самодержавіе,

гетманскому урядови неприличное, уросли многіе в отчизнЂ и Войску

Запорожском нестроенія, прав и вольностей разоренія, посполитые тяжести,

насильные и накупные урядов войсковых распоряженья, легкое старшины

енеральной, полковников и значного товариства поваженье». Це була

проблема взаємин, змагання, навіть боротьби володаря-гетьмана зі

зверхнім станом — козацькою аристократією, проблема, mutatis mutandis,

досить актуальна в тогочасній Европі (зокрема у Франції). На Україні

гетьман як голова держави став над козаччиною, а козацька старшина

перетворилася на зверхній стан України. Змагання й боротьба між ними

намічаються ще за Б. Хмельницького (особливо в останні місяці його

життя), починаються відкрито за Виговського, загострюються за

Многогрішного й особливо Самойловича, а свого вершка осягають за Мазепи.

 

Гетьман Мазепа був, може, найбільш послідовним, глибоко переконаним

прихильником міцної гетьманської влади на засадах властивого тоді

передовим європейським країнам абсолютизму. Мазепа чудово розумів, що

тільки сильна гетьманська влада, незалежна від боротьби старшинських

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ