UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнсько-шведський союз (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3058
Скачало269
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українсько-шведський союз

 

Союз України зі Швецією мав за собою поважну історичну традицію — і то

традицію добру. Українські державні діячі, й насамперед гетьман Мазепа,

докладно знали про дружні стосунки України зі Швецією в часи Богдана

Хмельницького й Івана Виговського (в перший — догадяцький — період його

гетьманування), стосунки, що завершилися формальним союзом цих держав.

Саме «послЂдуючи и наслідуючи Антецессора своего, славной памяти,

валечного Гетмана Богдана Хмельницкого, который з НаяснЂйшим королем

Шведским... Каролем Десятым, единомысліем и промыслами военными...

согласуючися, не меншую мЂл в замыслах своих помочь» (преамбула до

Бендерської конституції), гетьман Мазепа скерував українську зовнішню

політику на шведський тор. Ідея українсько-шведського союзу, хоч і

призабута була в період Руїни, проте не зникла з українського

політичного копу й з новою силою відроджується в часи Мазепи.

 

Перші спроби гетьмана Мазепи нав’язати безпосередні зносини з Карлом

XII, як відомо, належать до 1706 р. Отже, після Варшавської угоди 1705

р., коли шведська армія загрузла була на терені Польщі й Саксонії,

Мазепа міг спокійно вичікувати й навіть гальмувати хід

українсько-польських переговорів. Але Альтранштадтська угода й неминучий

похід Карла XII на Росію висували питання про долю України на порядок

денний української і міжнародньої політики. Карл XII віддавна, а

особливо після завоювання Польщі й Саксонії, задумував похід проти

Москви. Від цього походу взагалі, й зокрема від того чи іншого його

напрямку (через Україну чи обминаючи її), багато залежало для України й

політики гетьмана Мазепи. Це питання набуває особливої актуальности в

1707 р. і, в зв’язку з тим, пожвавлюються українсько-шведські (так само,

як і українсько-польські) переговори.

 

Перебуваючи у Жовкві (з квітня 1707 р.), Гетьман дуже цікавився тим, що

поробляє й задумує шведський король. Як казав Мазепа Орликові, він

посилав тоді до Саксонії ректора Вінницького єзуїтського колеґіюму

ксьондза Заленського розвідати, чи скоро шведське військо вирушить у

похід. Ще у Жовкві, як признавався Мазепа Орликові (у жовтні 1707 р.),

доповідав він цареві: коли король шведський і Станислав розділяться, і

перший ніде на Московську державу, а другий на Україну, тоді не можна

буде оборонитися від польських і шведських військ з пашим (українським)

безсилим військом, виснаженим і знеможеним від частих походів і битв.

Незважаючи на це, він, Гетьман, буде зберігати вірність цареві доти,

доки не побачить, з якою силою прийде король Станислав до українських

кордонів, і який успіх будуть мати шведські військові сили.

 

Це оповідання Орлика (в листі до С. Яворського) має тим більшу вагу, що

воно загалом збігається з тим, що казав Гетьман Кочубеєві в травні 1707

р.: він, мовляв, знає від «достовірних людей», що король шведський має

вирушити із Саксонії до Польщі, а звідти просто на Москву; коли б цар,

уступаючи, пішов десь набік, то Карл XII і далі, незважаючи на це, буде

триматися напрямку на столицю Московської держави, щоб поставити там

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ