UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайми (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось850
Скачало143
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Найми

 

В добу розвитку феодалізму наймана праця не могла мати значення в

тодішній системі експлуатації. Енгельс говорить, що в епоху феодалізму

«наймана праця існувала лише як виняток, як побічне заняття, як

перехідне становище для робітника. Землероб, що наймався іноді на

поденну роботу, мав свій власний шматок землі, продуктами якого він міг

жити в крайньому разі. Цехові статути дбали про те, щоб сьогоднішній

підмайстер завтра ставав майстром» 77. Таким же винятком у загальній

системі експлуатації були найми і в Київській Русі; принаймні пам’ятники

дуже мало говорять про них. Дуже характерно, що навіть не виробився

особливий юридичний термін для позначення договору про найми. Як було

сказано, термін «найми», вживаний у цей період для найму, застосовувався

також і в розумінні «лихви», процентів. Найдавніша Правда говорить лише

про плату мостовикам за ремонт моста і лікарям за лікування рани; в

пізніших списках згадується про плату кравцеві. Нарешті, в

Карамзінському списку є стаття, яка дозволяє встановити розмір

винагороди за річну роботу «женки и дщерью», а саме по гривні на літо.

Оце й усе, що говориться про найми в Руській Правді. Статті про роботу

орача і пастуха, безперечно, не стосуються до наймів: тут мова йде про

роботу «исполу» («орание») або з частини отари («приплоду»). Так само і

стаття, що говорить про тіунство без ряду як про джерело холопства, не

має безпосереднього відношення до наймів: тіуном могли стати не тільки

за плату; «ряд» може містити і інші умови.

 

Але вже в пізніші часи — на кінець XII чи на початок XIII ст. виникає

назва до найманого робітника, а саме наймит. Ця назва раніш, як було

сказано, застосовувалась і до закупа, але тепер вона вже означає інші

відносини, а саме відносини наймів. У виданому нами пам’ятнику —

«Правосудне Митрополичье» — уже встановлена різниця між закупом і

наймитом. Стаття 27 — 29 цього пам’ятника так характеризує становище

наймита: «А се стоит в соуде челядин наймит, не похочет быти, а

господарь, несть емоу вины, по дати ему вдвоє задаток. А побежит от

господаря, выдати его осподарю в полницу. Аще ли оубьет осподарь

челядина полнаго, несть емоу душегоубства... А закоупного ли наймита, то

есть душегоубьство». З цих статей не важко встановити, що наймит

«Правосудия Митрополичьего» — не наймит Руської Правди, не закуп.

Насамперед він дістає від пана не купу, а завдаток. Він може покинути

свого хазяїна, виплативши подвійний завдаток. Відносини ж закупництва,

якщо взяти на увагу весь комплекс законодавства про закупів, набагато

складніші і зв’язують закупа далеко серйозніше. Але, головне, в

«Правосудии Митрополичьем» закупи (закупні) і наймити протиставляються в

самому тексті («а закупного ли наймита»). Не можна й думати, що

упорядник цього пам’ятника хотів у цій фразі пояснити, хто такі були

закупи: інститут закупництва був дуже відомим інститутом ще в Руській

Правді. Наймит — це близький до закупа, але все-таки інший розряд

експлуатованого населення. Ототожнювати й тут закупів і наймитів, як то

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ