UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПеретворення данини в феодальну ренту (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5491
Скачало155
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Перетворення данини в феодальну ренту

 

У сучасній історичній літературі питання про значення данини як однієї

з перших форм експлуатації і про перетворення її в феодальну ренту майже

ніхто не ставить, а тим часом питання це дуже цікаве, розв’язання його

може розкрити багато неясних моментів проблеми генезису руського

феодалізму. Данина, на наш погляд, взагалі має тенденцію перетворюватись

при розвитку феодалізму в феодальну ренту. І якраз цей процес

спостерігався і в давній Русі — і в нас вона поступово почала

перетворюватись у феодальну ренту.

 

В основному процес цього перетворення полягає 1) в поступовому

захопленні земель племен і народів, обкладених даниною, і в перетворенні

цих земель у феодальні володіння князів і його слуг; 2) у поступовому

ускладненні як способів збирання данини, так і її складу; зокрема, від

збирання данини в однаковому розмірі від двору чи рала переходять до

диференційованої данини відповідно до розміру і якості землі; до данини

приєднуються різні допоміжні побори; 3) в роздачі князями данини своїм

боярам і церковним установам, а це фактично веде до передачі їм

селянства й селянських земель. Цей процес ми якраз спостерігаємо в XI

ст.

 

Як було вказано в розділі, присвяченому вивченню суспільного ладу

Київської Русі в дофеодальний період, звичайний спосіб збирання данини

князями, так зване полюддя, зазнало значних змін. За літописним

оповіданням, кн. Ольга одразу після закінчення війни з деревлянами

встановила погости, фінансово-адміністративні округи. Зміст цієї

реформи, викликаної, безперечно, повстанням деревлян, полягав у свого

роду децентралізації збирання данини. З другого боку, встановлюючи

постійно діючі органи, Ольга і її оточення дістали змогу збирати данину

частинами і таким чином одержувати всю данину цілком, а це при полюдді

навряд чи вдавалось у достатній мірі. Реформа Ольги мала своїм наслідком

ускладнення данини, і населенню, крім виплати данини, доводилось

утримувати фінансово-адміністративних агентів, давати їм харчі,

влаштовувати поминки тощо.

 

Дальша діяльність князів зводилась до дальшого ускладнення данини і до

дальшого зміцнення місцевих організаційних центрів. Число князівських

адміністративних агентів зростало, функції їх ускладнювались. Територія

Київської держави почала поділятись на ряд твердо окреслених

адміністративних одиниць — погостів і волостей. З’являються нові органи

місцевої влади — намісники і волостелі з їх помічниками-туінами й

рядовичами. Щодень зростаюча місцева адміністрація вимагає збільшення

данини: вона заводить ряд додаткових зборів і мит. Немає ніякого

сумніву, що так звана «система кормління» веде свій початок не з моменту

утворення Московської держави, а з IX — X ст. До нас не дійшли відомості

про те, як і які «корми» збирала з сільського населення місцева влада,

але напрошується аналогія цих зборів зі зборами судових агентів —

вирників, мечників тощо. За Руською Правдою, вирники, крім грошей,

одержують солод, туші баранини чи яловичини, сир, хліб, пшоно, курей,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ