UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОрганізація управління дофеодальний період (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2022
Скачало154
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Організація управління дофеодальний період

 

В дофеодальний період поширилась так звана десяткова система

управління. Ця система була свого роду військово-адміністративною

системою: тисяцькі були начальниками гарнізонів, розставлених в основних

центрах Київської Русі; соцькі командували окремими військовими

частинами. Само собою зрозуміло, що ця система в міру розвитку процесу

феодалізації мала зазнати серйозних змін. Насамперед десяткова система

управління повинна була перерости в систему феодальної адміністрації. А

при перетворенні в класовий феодальний апарат, природно, урядові особи

цієї системи (тисяцькі, соцькі, десяцькі) мусили зміняти свої функції.

 

Другим характерним для цього періоду моментом є організація

двірсько-вотчинної системи, яку іноді називають дворовою, князівською,

протиставляючи її чисельній, десятковій. Суть цієї системи полягала в

тому, що окремими галузями князівського господарства управляли особливі

придворні чини, так звані міністеріали. На місцях же ця система була не

чим іншим, як системою «кормління», що остаточно оформилась у

Московській державі і була тотожна, як ми вже говорили, з fief-office

західноєвропейського середньовіччя. Ця двірсько-вотчинна система почала

дедалі більше витискати систему десяткову. Більш-менш значні рештки її

збереглись тільки в основних центрах, а на місцях система кормління

остаточно її витиснула.

 

Перейдемо до характеристики змін у десятковій системі.

 

Як сказано, питання про десяткову систему управління жваво

обмірковувалось у літературі. Тут головним чином цікавились питанням, до

якої системи — князівської чи земської треба її віднести і про те, кого

стосується ця система — загальної чи спеціально міської адміністрації.

 

[М. Ф.] Владимирський-Буданов, як ми відзначали, називав десяткову

систему земською, протиставлячи її двірській, князівській. Він вважав,

що були два роди тисяцьких — земські і князівські. Земські тисяцькі, на

його думку, ніби були народними трибунами, які урівноважували владу

князя.

 

О. Є. Пресняков 63 піддав цю думку Владимирського-Буданова рішучій

критиці. Він переглянув увесь наявний матеріал щодо цього питання і

прийшов до висновку, що тисяцькі і соцькі на півдні були не народними

урядовими особами, а представниками князівської влади. Справді,

літописні тексти цілком підтверджують це. Візьмімо, наприклад, літописне

оповідання про бенкети Володимира: «Се же пакы творяше людем своим: по

вся неделя устави на дворе, в гридьнице пир творити и приходити боляром

и гридем, и съцьскым, и десяцьскым, и нарочитым мужем, при князи и без

князя; бываше множство от мяс, от скота и от зверины, бяше по изобилию

от всего... Бе бо Володимер любя дружину и c ними думая о строй земленем

и о ратех и о уставе земленем».

 

«Якщо взяти цю сторінку літопису окремо, — каже О. Є. Пресняков, — як

вона є, і спитати себе, кого тут літописець вважає дружиною, з якою

князь радиться в усіх справах і шукає всякого добра, то довелось би

відповісти: бояр і гридів, соцьких, десяцьких, нарочитих людей» 64.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ