UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФеодальні з’їзди (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1530
Скачало208
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Феодальні з’їзди

 

Князі не були обмежені «будь-якими установами, але повсякденна їх

діяльність контролювалась і спрямовувалась верхівкою класу феодалів —

дружиною і боярством, що оточували князя. Але в деяких випадках, коли

треба було розв’язувати питання надзвичайної політичної ваги і притому

питання, які так чи інакше порушували інтереси не тільки феодалів даної

землі-князівства, а й феодалів усієї землі, скликались феодальні з’їзди.

 

Питання про феодальні з’їзди було предметом уваги і в домарксистській

історіографії. Заперечуючи існування феодальних відносин у Київській

Русі, попередні історики звичайно називали їх не феодальними з’їздами, а

з’їздами князівськими. Як загальне правило, розглядаючи територіальну

структуру Київської Русі як союз князів, попередні історики вважали

з’їзди союзним органом. Тут як найбільш прямолінійна виділяється думка

Сергеєвича. Уявляючи Київську Русь союзом суверенних держав, Сергеєвич

вважав з’їзди «зборами незалежних царів». Щодо часу виникнення

князівських з’їздів, то тут у попередній історіографії не було

розбіжностей: князівські з’їзди вважали особливістю політичного устрою

Київської Русі в середині XI ст. (тобто після смерті кн. Ярослава).

Називаючи з’їздами наради, в яких брали участь тільки князі, в

попередній історіографії не звертали уваги на з’їзди боярства і називали

їх звичайно вічовими зборами.

 

Що з’їзди були феодальними з’їздами, що на цих нарадах були присутні не

тільки князі, а й боярство і дружина, що основною спрямовуючою силою

були феодальні групи — це легко підтверджується літописними даними.

Розповідаючи про з’їзд в Уветичах, літописець відзначає: «И сташа вся

братья на коних; и ста Святополк c своєю дружиною, a Давыд и Олег c

своєю разно, кроме собе» 59.

 

Говорячи про Долобський з’їзд, літописець вказує, що питання про похід

на половців розв’язували не стільки князі, скільки дружина. Ми свого

часу віддали багато уваги аналізові цієї літописної звістки. Відзначимо

ще раз обстановку цього з’їзду: «Бог вложи в сердце князем рускым,

Святополку и Володимеру и снястася думати на Долобьске и седе Святополк

c своєю дружиною, а Володимер c своєю в единомь шатре».

 

Князівська дружина брала активну участь не тільки при обміркуванні

питань, а й у виконанні різних постанов. Наприклад, після того, як була

ухвалена постанова в справі кн. Давида, князі «послаша к Давыдови мужи

свои, Святополк Путяту, Володимер Орогостя и Ратибора, Давыд и Олег

Торчина; посланий же придоша к Давыдови и рекоша ему: «Се ти молвять

братья: не хощем ти дати стола Володимерьского, зане уверг еси ножь в

ны, егоже не было в Русьской земли».

 

Але, нарешті, ми маємо з’їзди, де беруть участь не тільки князі, а і їх

представники. Безперечно, що так звану Правду Ярославичів обмірковували

на такому з’їзді: «Правда оуставлена Роуськой земли, егда ся съвокупил

Изяслав, Всеволод, Святослав, Коснячко, Перенег, Микыфор Кыянин, Чюдин,

Микоула». Були навіть з’їзди, де під головуванням великого князя

радились не князі, а їх представники. Так, стаття «о резах» ухвалена на

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ