UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВіче (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4338
Скачало196
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Віче

 

1. Вступні зауваження

 

Наш загальний погляд на політичний устрій Київської Русі як типової

феодальної монархії, наша критика поняття городової волості, що випливає

не з уявлення про місто як передусім увесь центр феодального панування,

нарешті, наше загальне уявлення про владу князя як владу феодальну — все

це впирається в питання про віче в феодальний період Київської Русі.

 

У домарксистській історіографії встановився погляд на віче як на

постійний і необхідний орган державної влади. Воно являло собою збори

жителів головного міста землі. Що віче становило постійний і необхідний

орган землі — було загальновизнаним твердженням. Проте як у трактуванні

еволюції віча, так і в питанні про соціальні сили, на які воно

спиралось, було багато непогоджень. Але в основному боролись три основні

погляди: Сергеєвича, Ключевського і Владимирського-Буданова.

 

Сергеєвич вважає віче повсюдним і споконвічним органом влади і притому

органом того самого типу, як воно склалось у XI — XII ст. Головною

опорою вічової сили він вважає народ.

 

«Поки весь народ був озброєний, поки військо не спеціалізувалось і не

перейшло в відання князя, не могла утворитись абсолютна влада; народ

становив головну силу князів, які через це неодмінно повинні були

входити з ним в угоду» 26.

 

Отже, Сергеєвич не визнає ніяких змін ні в організації віча, ні в його

значенні, і при цьому ні в часі, ні в просторі.

 

Ключевський 27 відзначає відсутність усяких вказівок на вічову

діяльність до XI ст. На його думку, віче з’явилося в часи занепаду

авторитету князів внаслідок усобиць, коли в результаті цього почало

зростати значення головних обласних міст. «Політичною силою в цих містах

стала замість зниклої урядової знаті вся міська маса, яка збиралась на

віче». Таким чином, всенародне віче головних міст було наступником

давньої міської торговельно-промислової аристократії.

 

З попереднього нам ясна соціальна сила, на яку спиралось віче за

Ключевським — це маса торговців і ремісників обласних міст.

 

Владимирський-Буданов 28, так само як і Сергеєвич, приписує вічу

доісторичне походження. Доісторичним предком вічових зборів були

племінні сходи, які, можливо, і називались у слов’ян вічами. В IX — X

ст. віча перебували в стані переходу від племінних зборів до міських. Цю

форму Владимирський-Буданов подає так: «Для вирішення справ сходяться в

старше місто кращі люди цієї землі і обмірковують земські питання в

присутності громадян цього міста. Як основні діячі в цих нарадах

виступають старці — кращі люди, люди вищі своїм родовим старшинством,

своєю владою в своєму суспільстві і, нарешті, своєю вищою економічною

спроможністю». «Третя епоха вічових зборів є епоха повного виділення

цієї форми влади в самостійну і повного розвитку її прав. Вона

збігається з часом остаточного встановлення влади старших міст».

Владимирський-Буданов, звичайно, не спиняється на питанні, на яку

соціальну силу спиралось віче в цей період. Можна здогадуватись, що на

це питання він відповів би так само, як і Сергеєвич: «народ», тобто і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ