UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКнязівські радники (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1533
Скачало164
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Князівські радники

 

Питанню про князівську раду в попередній історичній літературі надавали

дуже багато уваги. Жоден з видатних істориків не проходив повз нього. З

загального огляду думок про політичний устрій Київської Русі неважко

встановити, що боролись два основні погляди. Одні дослідники (значна

більшість) вважали, що князь у Київській Русі радився в особливій

установі, яка далі в істориків дістала різні назви: Ключевський і

Владимирський-Буданов називали цю установу боярською думою, а інші —

князівською думою. Склад цієї установи мінявся, причому й тут при

встановленні цього складу висловлювали різні думки: на думку

Ключевського, в X ст. в боярську думу входили бояри, єпископи і так

звані старці градські — представники військово-торговельної

аристократії; з XI ст. урядова рада при князі Київської Русі е

одностанова, боярська. Владимирський-Буданов трохи інакше уявляє

еволюцію князівської думи: спочатку в думі брали участь бояри — вищі

служилі люди і старці — земські бояри; в Xl ст., після того, як служилі

бояри злилися з земськими, в складі думи перебувають тільки бояри (в

Новгороді виключно земські). Крім цього постійного складу, в думі брали

участь (не завжди) вищі духовні сановники — єпископи і ігумени.

 

Інші дослідники, з яких насамперед треба відзначити Сергеєвича й

Преснякова, заперечували існування в Київській Русі особливої установи —

боярської і князівської думи. Сергеєвич 22 вважає, що під думою треба

розуміти «тільки акт думання, дію ради князя з людьми, яким він

довіряє». «Князь не був зобов’язаний з ким-небудь радитись; він радиться

в усіх тих випадках, коли вважає це потрібним і бажаним; в усіх інших

він діє сам».

 

Звертаючись до перегляду питання про боярську думу, нам треба з’ясувати:

1) чи справді існували якісь дорадчі установи в Київській державі і 2)

з’ясувати класовий склад князевих радників.

 

Тут ми насамперед повинні констатувати, що пильний перегляд усіх

свідчень літописних і юридичних пам’яток у даному питанні приводить нас

до висновку, що такої установи в Київській державі не було. Мало того:

не існувало навіть особливої назви «боярська дума» чи «князівська дума».

Дослідники, що обстоювали існування думи як установи, самі дали їй цю

назву і не крилися з цим. Ключевський 23, наприклад, каже: «боярська

дума — термін учений, не документальний: його не зустрічаємо в

давньоруських пам’ятниках». «Назва «боярська дума» не зустрічається в

давніх пам’ятниках і утворена штучно на основі подібних термінів («бояри

думаючі»)», — змушений був відзначити Владимирський-Буданов 24.

 

Уже сама відсутність назви є одним з найсильніших доказів проти

існування такої установи. Адже якби справа йшла про якийсь короткий

період історії, то можна було б думати, що в пам’ятках випадково могло

не трапитись згадки про цю установу. Але дослідники говорять про

боярську думу як про установу, що існувала з самого моменту виникнення

Київської держави, тобто з IX по XII ст. Безперечно, якби боярська чи

князівська дума справді існувала як установа, то ця назва повинна була б

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ