UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОрганізація влади і управління Київській Русі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5967
Скачало337
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Організація влади і управління Київській Русі

 

1. Територіальна структура

 

Як було вказано, буржуазні історики характеристику

суспільно-економічного ладу Київської Русі XI — XII ст. звичайно

автоматично переносили і на IX — X ст. Це особливо характерно для

дослідників політичного устрою Київської Русі, здебільшого

істориків-юристів. Найяскравішим прикладом такого догматичного підходу е

дослідження [В. І.] Сергеєвича, який уперто не хотів помічати ніякої

еволюції в політичній організації протягом не тільки всього періоду

Київської держави, а, мабуть, і всього періоду російської історії аж до

Івана IV.

 

Трохи глибше підходили до вивчення питань організації влади і управління

в Київській Русі [М. Ф.] Владимирський-Буданов і [В. Й.] Ключевський.

Владимирський-Буданов, оглядаючи історію окремих установ і органів влади

(князь, князівська дума, віче), відзначав їх еволюцію. Але все це

значною мірою паралізувалось тим, що Владимирський-Буданов,

основоположник так званої земської теорії, за основну територіальну

одиницю в Київській державі, починаючи з її виникнення, вважав так звані

землі. Так само і Ключевський відзначав еволюцію окремих політичних

органів (боярська дума і віче), але й тут його спостереження втрачали

значення, бо основною територіальною одиницею Київської держави з

моменту виникнення її він вважав так звану «городову волость».

 

Нарешті, навіть такий глибокий дослідник політичного ладу Київської

Русі, як О. Є. Пресняков, що багато зробив для розуміння еволюції

політичних установ, поставив у центрі своєї уваги вивчення матеріалів XI

— XII ст. і дуже мало зачіпав давніші часи.

 

Розглянемо насамперед територіальну структуру Київської держави в

дофеодальний період.

 

Маркс називає Київську державу, «імперією Рюриковичів», «неподобною,

незграбною і скороспілою», «складеною Рюриковичами з клаптів, подібно до

інших імперій аналогічного походження».

 

Безперечно, ця характеристика територіальної структури Київської Русі

особливо відповідає дофеодальному її періодові. Аналіз джерел, що дійшли

до нас, дозволяє нам підкріпити і розвинути цю характеристику.

 

В основному територіальну структуру Київської Русі ми можемо зрозуміти,

встановивши, з яких територіальних одиниць вона складалась і яке було

відношення цих одиниць до центральної влади.

 

Щодо питання про територіальні одиниці, то в нас ніби не повинно бути

сумнівів, що київські князі мали справу з територіями, зайнятими

окремими племенами 10*. Перші князі воювали з уличами і тиверцями, з

деревлянами, радимичами і вятичами. Про сіверян як про окреме плем’я

говориться ще в XI ст.

 

Але немає ніякого сумніву, що вже визначився процес розкладу племінних

відносин, отже й процес розпаду племінних територій. Досить вказати, що

на півночі ще в середині IX ст. під гегемонією Новгорода утворився

досить складний племінний комплекс, куди входили не тільки два

слов’янських племені — ільменські слов’яни і кривичі, а й ряд племен

фінських. Цей процес розпаду племінних територій починає виявлятись або

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ