UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗначення землеробства в господарській системі Київської Русі в дофеодальний період (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1296
Скачало220
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Значення землеробства в господарській системі Київської Русі в

дофеодальний період

 

Питання про основне заняття східного слов’янства як до, так і після

утворення Київської держави обмірковувалось досить жваво. І кінець

кінцем в історичній науці склалося два основних погляди. Перший погляд

був розвинутий [В. Й.] Ключевським і його поділяли [М. О.] Рожков, [М.

В.] Довнар-Запольський, [П. І.] Лященко та ін. За ним, основним заняттям

східного слов’янства були торгівля, полювання, бджільництво та інші

лісові промисли. За другим поглядом, який з найбільшою силою і

доказовістю виразив [М. С.] Грушевський і [який] боронили [М. К.]

Любавський, [М. М.] Покровський, а далі Б. Д. Греков, основною галуззю

господарства населення Київської Русі булоземлеробство.

 

Оцінюючи аргументацію захисників цих двох протилежних поглядів,

доводиться визнати правильність другого, а аргументацію Ключевського та

його прихильників визнати слабкою і непереконливою.

 

Справді, чим, в основному, аргументують Ключевський, Рожков та їх

прибічники? Рожков, наприклад, намагаючись довести, що руські слов’яни

жили полюванням, бджільництвом, указував, що засновники Києва — Кий, Щек

і Хорив, за переказами, були мисливцями, що сіверяни, деревляни,

радимичі платили данину хутрами, що деревляни, обложені Ольгою,

пропонували платити їй данину «скорою», тобто хутрами, що Ігор і Ольга

хутрами обдаровували візантійців, що Святослав, завоювавши Болгарію і

зробивши Переяславець на Дунаї столицею своєї держави, одержував данину

з Русі хутрами. Рожков разом з тим на доказ правильності своїх поглядів

наводить свідчення арабських письменників, зокрема звістки Ібн-Хордадбе,

про те, що руські вивозили з своєї країни хутра видри і чорних лисиць.

 

Але всі ці висновки непереконливі. Припустимо, що легендарні засновники

Києва були дійсно мисливцями. Але це зовсім не означає, що й уся маса

населення Київської Русі була мисливцями. І ці звістки можуть означати

не те, що полювання й бджільництво грали основну роль у господарській

системі населення Київської Русі, а те, що хутра, мед і віск вважались

головними експортними товарами і що вони (особливо хутра) являли велику

цінність. Таке значення мали хутра не тільки в добу Київської Русі, а й

у Московській державі, особливо в XVI — XVII ст. В Московській державі

ясак з колоніальних народів брали головним чином хутрами; московські

царі обдаровували своїх гостей соболями, але нікому не спаде на думку

вважати на цій підставі, Що основним заняттям жителів Московської

держави було полювання.

 

M. C. Грушевський і його прихильники могли висунути цілий ряд

найсерйозніших доказів на захист свого погляду. Звернемось до короткого

огляду цих доказів. Особливо переконливі лінгвістичні дані. М. С.

Грушевський на основі пильного вивчення лінгвістичного матеріалу всіх

слов’янських племен показав, що основні землеробські терміни однакові як

у східних, так і в західних слов’ян. Такими загальнослов’янськими

термінами є: орати, ратай, нива, леха, плуг, рало, борона, яр, ярина,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ