UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадська реакція на гетьманський переворот (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1412
Скачало182
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Громадська реакція на гетьманський переворот

 

Переворот викликав у масі не-соціялістів значне задоволення. Навіть

прихід німців викликав радість більше як у 9/10 усього населення, без

різниці національносте, кляс і партій, — пише В. Андріевський, який брав

активну участь у житті Полтавщини. «Та страшна атмосфера безправ'я й

гніту фізичного й морального, яку витворили большевики за два попередні

місяці свого паювання, здавалося, відходили в минуле навіки». Яскраво

накресливши негативне ставлення до Центральної Ради на Полтавщині, В.

Андрієвський пише так про враження, яке справило обрання Гетьмана: «. .

. перемогла таки здорова національна стихія над модерними доктринами і

силогізмами, значить, у народі таки заговорив голос крови... козацької

крони, розлитої на нашій землі, і на польських і московських плахах, і

на турецьких галерах, і в московських казематах.

 

Переворот 29 квітня викликав серед соціялістичної маси населення

неґативне враження. На прикладі партії ес-ефів — найкультурнішої,

найінтелігентнішої з українських партій — видно, як сприйняла

інтеліґенція події 29 квітня.

 

На початок травня призначений був у Києві Всеукраїнський Селянський

З'їзд, на який мало прибути до 10.000 селянських делегатів. Але уряд

заборонив цей з'їзд. Тоді учасники з'їзду нелеґально зібралися біля

Києва, в Голосіеві, і ухвалили резолюцію з протестом проти самої влади

Гетьмана. У відозві до селянства з'їзд закликав до боротьби проти

«контрреволюції»: Умремо, а землі й волі не дамо».

 

14-го травня відбувся в Києві нелегально Всеукраїнський Робітничий

З'їзд, який вирішив вести рішучу боротьбу з гетьманатом за Українську

Республіку.

 

13-16 травня відбувся нелеґально з'їзд Української Партії

Соціялістів-Революціонерів. Між його учасниками розгорілась боротьба:

праве крило стояло за демократизацію політичного та громадського життя і

готове було йти на компроміс з урядом; ліве крило критикувало всю

діяльність партії, шукало порозуміння з російськими большевиками й

гостро відмежовувалося від усіх українських політичних груп. Створився

новий Центральний Комітет партії, який почав видавати нелеґальний

часопис п. н. «Боротьба», що закликав до соціяльної революції в Україні.

Від цієї назви і всю цю групу називали «боротьбістами».

 

8-11 травня в Києві відбувся з'їзд Конституційно-Демократичної Партії,

більшість членів якої складалася з українців, але було в ній чимало

росіян та жидів. З'їзд відбувся із участю делегатів з цілої України та

трьох міністрів-кадетів: М. Василенка, А. Ржепецького та С. Гутника.

Вони заявили, що стоять на плятформі самостійної України. З'їзд признав

персональне право окремим членам вступати до нового уряду.

 

Одночасно відбувся з'їзд ес-ефів, який визнав самостійність України і

зрікся ідеї федеративного зв'язку з сучасною Великоросією. До тактики

гетьманського уряду він поставився негативно, конституцію його визнав за

абсолютистичну та антидемократичну, кабінет — за реакційний і заборонив

своїм членам участь у ньому.

 

15-18 травня відбувся з'їзд представників промисловости, торгівлі,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ