UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідна Україна в 1918 році (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1573
Скачало219
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Західна Україна в 1918 році

 

а) Галичина. Проголошення Української Народньої Республіки 22 січня

1918 року знайшло гучний відгомін у Західній Україні, хоч тоді не можна

було думати про конкретне об'єднання всіх українських земель. Ще більше

враження справив Берестейський договір з його таємним додатком, який,

внаслідок необережности О. Севрюка став відомий полякам. Австрія не

виконала умови Берестейського договору і не створила автономного краю.

 

Коли у вересні 1918 року скапітулювала Болгарія й коли було ясно, що

Австро-Угорщина захитусться, в Галичині почали вживати заходів, щоб

перебрати владу на випадок розвалу Австро-Угорщини. З цією метою

наприкінці вересня створено у Львові Військовий Комітет, який почав

гуртувати військових людей по повітах.

 

З початку жовтня 1918 року почали підготовляти політичне управління

Галичиною. Відбувалися конспіративні зібрання діячів різних партій, на

яких намічали людей, що мали зайняти адміністративні пости на випадок

зміни влади. Взагалі події, що відбувалися у вересні — жовтні того року

в Галичині, показують, яка глибока різниця була між Наддніпрянською

Україною і Галичиною: революція застала на Наддніпрянщині людей,

пригнічених двосотлітнім російським абсолютизмом, а в Галичині люди були

вже призвичаєні до парляментаризму.

 

18 жовтня Українська Парляментарна Репрезентація скликала у Львові

загальні збори політичних і громадських діячів Галичини і Буковини; на

зборах були присутні митрополит Андрей Шептицький та єпископ Г. Хомишин,

посли до австрійського парляменту, члени галицького та буковинського

сеймів, делеґати від політичних партій Галичини та Буковини. На зборах

обрано Українську Національну Раду, яка мала бути політичним

репрезентантом українського народу Австрії та Угорщини. Українська

Національна Рада проголосила, що Галичина, Лемківщина, північно-західня

Буковина та українські землі північно-східньої Угорщини мають стати

Українською Державою і закликала національні меншини на цих територіях

вислати своїх представників до Української Національної Ради. Вирішено

укласти конституцію на демократичних засадах. Кардинальним питанням того

часу було об'єднання з Гетьманською Державою.бо вирішення цього питання

в той або інший бік вирішувало долю всієї України.

 

Протягом цілого жовтня йшли переговори між діячами Української

Національної Ради, головно секретарем її С. Бараном, з допомогою Січових

Стрільців, з Національним Союзом — і Галичина була в курсі підготови

повстання проти Гетьмана.

 

На зборах УНРади 18 жовтня 1918 року С. Баран виголосив доповідь на

тему: «Чи нова держава мас змагатися до злуки з Українською Державою над

Дніпром негайно?» Дискусія після доповіді тривала 12 годин і наслідком

її було рішення не проголошувати державної єдности з Гетьманською

Україною. Тодішній посол Української Держави в Відні В. Липинський теж

радив залишити питання злуки відкритим. Є. Петрушевич заявив, чому

вирішено не злучатися з Гетьманською Державою: в «пунктах», оголошених

президентом Вілсоном, забезпечувалося народам Австро-Угорщини право

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ