UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПовстання проти гетьманського уряду (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1085
Скачало205
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Повстання проти гетьманського уряду

 

Боротьба з гетьманським урядом набирала дедалі загрозливіших форм. У

різних кутах України організовано повстанські загони. Місцями повстанці

мали значний успіх. На чолі одного з найбільших загонів став командувач

Київської військової округи за Центральної Ради капітан Шинкар. Він діяв

на Звенигородщині. Були значні загони на Чернігівщині, на Поділлі.

 

Найбільшим було повстання анархіста Н. Махна, учителя з Гуляй-Поля, на

Катеринославщині. Влітку 1918 року він створив великий загін з

повстанців-селян та різних злочинних елементів, яких закликав повалити

гетьмана Скоропадського і не допускати «ніякої іншої влади»; разом з тим

він оголошував боротьбу проти австрійців, німців і поміщиків.

 

Селянські повстання спричиняли безладдя, послаблювали місцеву

адміністрацію, викликали загальне недовір'я до гетьманського уряду, в

якому широкі маси бачили тільки російського генерала, поміщика.

 

«На Катеринославщині гетьманський режим почав розкладатися й падати ще

до оголошення повстання Директорією. Вже на початку листопада

катеринославські большевики почали робити повстання для захоплення влади

в свої руки. Побачивши це, гетьманський VIII корпус, що складався

переважно з офіцерських кадрів, став ухилятися від активних виступів.

Катеринославські українці вирішили взятися негайно за організацію свого

власного війська».

 

У Полтаві до гетьманської влади ставилися вороже, — констатував В.

Андрісвський, колишній комісар освіти Полтавщини.

 

В таких умовах Український Національний Союз почав загальне повстання.

 

Для керівництва повстанським рухом обрано Директорію з 5-ох осіб В.

Винниченка, С. Петлюри, Ф. Швеця, О. Андріевського та А. Макаренка.

Осередок Директорії був у Білій Церкві. Вночі проти ІЗ листопада до

Білої Церкви прибув С. Петлюра, 14 листопада — Ф. Швець, О. Андрієвський

та В. Винниченко. Дирекція звернулася до населення з відозвою, в якій

повідомляла про перебрання влади й оголошувала, що гетьманська влада має

бути «дощенту» знищена, а Гетьман є «поза законом»."" Основу повстанцям

дали Січові Стрільці. 16-го листопада Директорія договорилася з

німецькою Військовою Радою в Білій Церкві про невтралітет, і 17

листопада почала повстання, зайняла Білу Церкву та Фастів. Повстанці

рушили на Київ.

 

Гетьманські війська були дуже невеликі й розкидані по всій Україні.

Єдиною реальною силою була Сердюцька дивізія, що стояла в Києві. Крім

неї були добровільні дружини, переважно під командою російських старшин,

18-го листопада призначено на пост командувача всіх збройних сил

російського генерала, графа Келлера. Була оголошена мобілізація

російських старшин, яка дала дуже мало. Призначення Келлера було дуже

невдалим: він виявив себе ворогом України і навіть хотів стати

диктатором, усунувши Гетьмана. Легенду про близькість Келлера до

Гетьмана спростовує лист самого Келлера до отамана Донського, П.

Красова. «Скоропадський, — писав Келлер, — повидимому предполагает

ввести всех в заблуждение предвкушая прелести своего коронования на

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ