UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавна дума (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2142
Скачало237
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Державна дума

 

17-го жовтня 1905 року проголошено скликання Державної Думи з

законодавчими правами, тобто з компетенціями, що жаден закон не може

бути оголошений без ухвали цієї Думи. II грудня 1905 року дано

пояснення, хто саме матиме виборчі права: землевласникидідичі, власники

будинків у містах, усі, хто мав окреме помешкання, хто діставав платню

або пенсію; мали також права представники селян та робітників. Таким

чином виборчі права були доволі широкі." 20 лютого 1906 р. дано нове

«Положення» про Державну Думу, за яким встановлювалося двопалатний

парлямент: 1) Державну Раду, яка існувала раніше, стала Вищою Палатою;

половина ії членів мала бути обраною, а половина — призначена урядом, і

2) Державна Дума. Жадне рішення Державної Думи не могло бути дійсним без

апробації Державної Ради; по схваленні Державною Радою кожне рішеная

йшло до царя на затвердження. 26 квітня 1906 року проголошено новий

закон, що встановлював такий порядок: вище управління належить цареві, а

законодавча влада — двом і! Палатам: Державній Раді і Державній Думі.^

Вибори до Державної Думи дали перемогу опозиційним елементам. У цей час

значною мі

 

рою вже були приборкані повстання і праві ел^-ііти і . :>' заціі благали

царя не давати конституції, а зберігати самод . во.

 

Виборці поділялися на 4 курії: 1) землевласникіз^: иків 2) міського

населення, 3) селян і 4) робітників. Курії мали здна^ кове число

голосів: поміщики мали найбільше, бо один голо. ломіщика дорівнювався 45

голосам робітників; пролетаріят великих міст діставав мізерне число

виборців: у Москві, наприклад, тільки 17 робітників мали виборче право."

Навпаки — селяни дістали багато місць тому, що уряд сподівався, що вони

дадуть людей консервативних поглядів. Уряд уживав різних заходів, щоб не

допустити до Думи небажаних осіб. Для цього робили труси, заводили

судові процеси, арештовували людей (особи ж, які були під арештом або

під слідством, не мали ні активного, ні пасивного права голосу).

Особливо гостро пересушував уряд представників прогресивної преси: був

час, коли майже всі редактори ліберальних газет були або арештовані або

чекали слідства."

 

У Думі зформувалася Українська Парляментарна Громада, де якої приступило

45 послів. Головою її був адвокат і громадський діяч з Чернігова 1.

Шраг; серед членів були: В. Шемет та П. Чижевський — від Полтавщини, М.

Біляшевський та барон Ф. Штейнгель — від Києва, А. В'язлов — від Волині.

Парляментарна Громада мала свій пресовий орган — «Украинский Вестник»,

редактором якого був М. Славинський, а секретарем — Д. Дорошенко. У

журналі взяли участь найкращі наукові сили України: М.

Туган-Барановський О. Лотоцький, М. Грушевський, 1. Франко, О. Русов та

інші"

 

Політичною плятформою Української Парляментарної Громади була автономія

України. М. Грушевський уклав деклярацію, яка мала бути виголошена з

думської трибуни головою Громади.

 

Увесь час в^-сшення між Думою і урядом були гостро ворожі. На деклярацію

уряду Дума відповіла чотирма вимогами: 1) відповідального перед Думою

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ