UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДоба реформ (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1477
Скачало163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Доба реформ

 

Олександер II (1855-1881), молодий, ліберальних поглядів вихованець

поета В. Жуковського, бачив усі вади режиму Миколи І Року 1856 Кримська

війна закінчилася мировим конгресом у Парижі, і в Російській імперії

почалися кардинальні реформи. Першою відчула нову добу Україна. Уже 1855

року Олександер II дав амнестію членам Кирило-Методіївського Братства,

які перебували на засланні. Видатні члени його — П. Куліш, М.

Костомаров, В. Білозерський, а трохи пізніше Т. Шевченко — зібралися в

Петербурзі, що став духовим осередком українського національного руху.

Головним завданням як українського, так і російського громадянства, було

звільнення селян. У цьому питанні сходилися прагнення кращих

представників українського та російського суспільства. Російські журнали

містили палкі вірші Шевченка, спрямовані проти кріпацтва; російський

письменник 1. Тургенев перекладав російською мовою твори Марка Вовчка,

молодої української письменниці (Маркевич), яку Шевченко назвав своєю

«донею».

 

Величезне значення здобув Шевченко, якого намагалися затягти до себе

різні російські угруповання: і слов'янофіли, закликаючи до співпраці в

журналі «Парус», і ліві групи з табору Чернишевського . та Добролюбова,

органом яких був журнал «Современник». А серед широкої публіки, не

зв'язаної з партіями, Шевченко був ідолом.

 

Характеристичний приклад популярности Шевченка у Петербурзі подає Ю.

Бойко: Шевченко виступав зі своїми творами на літературних вечірках

поруч із Тургенєвим, Гончаровим, Достоевським, Островським, Майковим,

Писемським та іншими, і «мемуаристи того часу однозгідно зазначають, що

Шевченка публіка приймала більш ентузіястично, ніж будь-кого з

російських корифеїв літератури. Пані Штакеншнайдер занотувала у своїх

записках із здивуванням: „Та адже Достосвський ще більший мученик за ту

ж таки справу... Шевченко був лише солдатом, а Достоевський — в Сибіру

на каторзі, а проте — Шевченка приголомшили оваціями, а Достоевському

плескали багато, але далеко не так"».'"

 

У Росії та в Україні народжується новий напрямок в історії та літературі

— «народництво». Головною рисою народництва взагалі, а зокрема в

Україні, була не тільки ідеалізація селянства, а й переконання, що

тільки селяни та рядові козаки були й залишилися носіямиукраїнської

національности. Усі інші стани, як запевняли «народники», втратили свою

національність, а тому треба знову наблизитись до народу, вивчати його

звичаї, мову, фолкльор. У мину

 

лому «народники» виключали з кола своїх заінтересовань добу Гетьманщини,

бо, мовляв, гетьмани спричинились до поневолення українського народу, і

головну увагу звертали на Запоріжжя. У повороті до народу бачили вони

головну ознаку відродження українського народу."'

 

«Народництво», яке бере свій початок з етнографічних творів Цертелева.

1. Срезневського, М. Максимовича, у 1850-их роках набуває новий,

активний характер і зосереджує увагу на виявленні жахливої природи

кріпацтва. Твори Шевченка і Марка Вовчка були суцільним актом

обвинувачення проти кріпацтва.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ