UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГайдамаччина (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2292
Скачало344
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Гайдамаччина

 

Багато селян обирали останній шлях. Ватаги незадоволених під ім'ям

гайдамаків почали нападати на панські маєтки, грабувати й палити їх. В

цих ватагах бувало чимало шукачів пригод, волоцюг, навіть розбишак. Вони

не займали бідних і користалися пошаною та симпатіями селян, які вважали

їх за своїх месників."'

 

Селяни складали про їхні подвиги легенди і пісні. Багато повстанців було

на Гуцульщині, в Карпатських горах, де їм легко було ховатися в поріччях

Прута, Черемоша. Там називали їх опришками. Один з їхніх ватажків,

Олекса Довбуш, став національним героєм. На Поділлі гайдамацьких

повстанців називали левенцями, дейнеками. Вони ховалися в часи небезпеки

за Дністром, у Молдавії: Гайдамаки Брацлавщини та Київщини були тісніше

пов'язані з Південною Україною та Запоріжжям, де завжди знаходили

притулок та військовий вишкіл, а також коней, зброю, продукти. Завдяки

запорожцям гайдамаччина стає постійною, зорганізованою війною проти

шляхти, — характеризував ці рухи В. Антонович. Гетьманські козаки рідко

брали участь в цих розрухах, але всебічно допомагали гайдамакам: давали

їм харчі, коней, переховували їх у себе.*"

 

Для польського уряду боротьба з гайдамаками була дуже тяжка: з одного

боку — їх широко підтримували селяни, а з другого — армія Польщі мала

всього лише 17-20 тисяч вояків. Тому боротьбу в основному вели «надворні

міліції» магнатів — приватні озброєні загони, що їх формували магнати

з-поміж своїх селян, при чому очолювали їх звичайно польські шляхтичі.

Деякі магнати мали до 3-5 тисяч міліції.

 

Перше значних розмірів гайдамацьке заворушення почалося в 1734 році,

коли російська армія з гетьманськими полками прийшла до Польщі, щоб

допомогти синові короля Августа П зайняти польський престіл. Бачачи

гетьманські полки, селяни вирішили, що вони прийшли на допомогу їм у

боротьбі проти польської шляхти. Повстанський рух охопив Брацлавщину,

Поділля, частину Волині і дійшов до Львова. На чолі його став сотник

Верлан, ще був началь

 

ником міліції князя Любомирського. Верлан ширив серед народу сфальшовані

грамоти цариці Анни, яка, нібито, обіцяючи свою допомогу, радила

нападати на поляків і навіть заявляла, що прийме Правобережжя у своє

підданство. Селяни почали писатися в козаки, заводити козацький устрій,

полки з сотнями. Боротьба з повстанцями була тяжка і тривала до 1738

року, коли рештки гайдамацьких загонів знищили поляки, а сам Верлан

подався до Молдавії."'

 

Не зважаючи на поразку та страшні кари, гайдамацький рух не затихав, а

вибухав у різних місцях з більшою або меншою силою. Гайдамаки не давали

шляхті господарювати в маєтках і зміцнювати кріпацький тягар.

 

Із значніших гайдамацьких рухів треба згадати рух 1750-го року, коли

повстання охопило широкий район Брацлавщини, східнього Поділля і

Київщини. Тоді здобуто, крім численних панських мастків, Умань, Вінницю,

Летичів, Хвастів. Але, не зважаючи на те, що гайдамаки не зустрічали

сильного спротиву, вони не створили тривкої організації, бо були

поділені на окремі загони, які діяли незалежно один від одного. Через

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ