UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВнутрішній лад у Новій Січі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1423
Скачало191
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Внутрішній лад у Новій Січі

 

Повернувшись під «російську протекцію», запорожці заснували Нову Січ

над рікою Підпільною. Там спорудили вони укріплене місто, де перебував

Кіш, де були розташовані курені — військові об'єднання, завжди готові до

виступу на війну. Куренів було в XVIII с». 38; кожний курінь мав своє,

спільне для всіх членів куреня, помешкання — великий одноповерховий

будинок. Там мешкали козаки там діставали вони їжу за рахунок Війська.

 

Управління Нової Січі, згідно з традицією, належало Військовій Раді, яку

скликалося в Січі в міру потреби, але обов'язково на Різдво. Тоді

обирала Рада на рік всю старшину: кошового отамана, судди}, писаря,

осаула, довбиша.

 

Кошовий отаман мав дуже велику владу, але, втрачаючи її з часом в

користь російського командування, він зберігав необмежену ^ладу супроти

козацтва. Він був найвищий воєначальник, суддя, адміністратор; він

репрезентував Запоріжжя в стосунках з російським урядом і в

дипломатичних справах з Кримом, Польщею. Під час походів влада його була

диктаторська, і вів мав право карати смертю. Протягом 1734-1775 років

існування Нової Січі була тенденція обирати тих самих осіб на другий,

третій рік. Так, Петро Калігишевський, з невеликою перервою, був кошовим

отаманом десять років — з 1765 по 1775 рік.

 

Друге місце в Новій Січі займав писар, який провадив усе листування,

відав архівом, скріплював своїм підписом документи. Суддя відав судом і

у відсутності отамана був його заступником. Осаул був адьютантом

отамана, виконував судові вироки, був начальником команд, що пильнували

порядку. Довбиш відав військовими клейнодами, виконував розпорядження

військової канцелярії та суду; пушкар завідував артилеріею-«гарматою» та

в'язницею; товмач був перекладачем; «кантаржей» відав збором мита,

військовими мірами та вагою.

 

Старшина, яка відслужила свою каденцію і не була обрана знову, не

зливалася з загальною козацькою масою — вона мала вплив на справи,

входячи до неофіційної «Старшинської Ради», яка була постійною Радою при

отамані та іншій старшині. Ця «абшитована» старшина мала назву

«отаманія» або — «старики». З бігом часу Старшинська Рада набувала

чимраз більшого значення, впливаючи й на діючу старшину та на Військову

Раду.

 

Згідно з традицією та правом у Військовій Раді та у виборах старшини

брали участь всі козаки без вийнятку — і заможні, і «сірома». Вибори

були прямі; участь брали лише присутні козаки, які криком висловлювали

свою волю.

 

По куренях на сходинах обирали курінну старшину. Курінний отаман мав

таку ж силу в курені, як кошовий у війську. Біля курінного отамана

стояла теж обрана старшина.

 

Уся територія Війська була поділена на паланки: в центрі кожної паланки

було невелике укріплення. Спочатку було 5 паланок: Кодацька,

Бугогардовська, Інгульська, Протовчанська та Самарська. Але згодом, в

залежності від збільшення населення, зорганізовано нові паланки:

Орельську, Личаківську, Прогноїнську, Барвіностінювську, Макарівську,

Калміюську. На чолі паланки стояв паланковий полковник із старшиною.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ