UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛитовські племена (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1891
Скачало163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Литовські племена

 

Литовська група складалася з таких племен: від гирла Німана до Висли —

пруси; між Німаном та Бугом — ятвяги; на правих притоках Німана —

властива литва; на північ від Німана — жмудь; на північ від неї — корсь

або курони; на південному узбережжі Західньої Двіни — жемгала чи земгола

(Семігалія), на північному — летигола (лотиші). Довгий час литовські

племена жили кожне своїм життям, під проводом племінних князів. Релігією

їх було примітивне поганство з впливовими жерцями. Країна була бідна;

ліси, багнища не приваблювали сусідів. Час від часу вчиняли вони,

головним чином ятвяга, грабіжницькі наскоки на сусідів, що викликало,

звичайно, походи проти них. Перший знаний похід проти ятвягів Володимира

Великого датується 983 р. Аналогічні події були й на західніх границях

литовських племен — на поморській та польській границях. З XII ст.

становище литовських племен погіршало. Тоді в гирлі Двіни заснувалась

купецька факторія з місією, що в 1202 р. перетворилась у лицарське

Ливоньке братство, яке підкорило лотипгів. У 1230 році Конрад

Мазовецький спровадив відділ Тевтонського лицарського ордену з метою

боротьби з прусами. Вони заснували місто Маріенбурґ і рушили далі — на

Литву та Жмудь. Небезпека для литовців була величезна, бо вони не мали

можливости боротися з лицарями, закованими у панцері, з досконалою

зброєю. Зокрема зміцніли сили лицарів у 1237 році, коли обидва братства

об'єдналися й рушили на Литву та Жмудь. Лицарі несли під прапором

ширеная християнства політичне підкорення литовців, нищили непокірних

вогнем та мечем, грабували села. Крім німців насідали на литовські

племена українські князі, зокрема Роман, що, як про це була мова вище,

вивів багато полонених ятвягів. Крім волинських князів нападали

полоцькі. Загострилися обопільні напади литовців на Пинщину.

 

МЕНДОВГ. Оточені з усіх боків ворогами, литовські племена почали

об'єднуватися. Ім'я першого князя, що розпочав об'єднання, невідоме,

літопис називає його просто «великим королем». На початку XIII ст., в

1219 році, вперше згадує літопис імена князів, синів «великого короля»:

Мендовга та Довспрунка. Княжичі почали вперту боротьбу з іншими князями:

братами, братаничами; одні загинули, інших повиганяли з їх землі. В

1230-1240 роках Мендовг виступає вже як головний репрезентант інших

князів, як могутній король литвинів. У 1260-их роках під владою Мендовга

об'єдналася Німанська Русь: Гродно, Вслонім, Волковийськ, Новгородок,

деякі сусідні землі понад Ясольдою, Березиною. Князі, що залишилися в

живих, виступають як служебники, хто — Мендовга, хто — волинського

князя. Зростала сила Мендовга. Навіть Данило, що уклав був коаліцію

проти Мендовга з Мазовією, Прусією, ятвягами, жмуддю, не спромігся

подолати Мендовга; у 1251-1252 рр. Мендовг, несподівано для Данила,

уклав союз з Прусією, вихристився і коронувався як король Литви, Мендовг

укладає мировий договір з Данилом, відступаючи йому частину Чорної Руси

з Новгородком (р. 1254), і Данило одружується з його небогою. Син

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ