UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальний стан України в литовсько-польській добі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2945
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Соціальний стан України в литовсько-польській добі

 

а) Князіта пани. Найвищу верству населення в Литовсько-Польській

державі становили князі — нащадки українських удільних князів, які, хоч

і позбавлені державних прав, зберегли свої великі земельні володіння.

Після розгрому Вітовта до українських князів приєдналися князі

ґедиміновичі, позбавлені теж своїх князівств: Ольґердовичі, Коріятовичі,

Корибутовичі, Любартовичі та інші. Вони разом творили могутню верству

маґнатів, «княжат», аристократію. Найбільше українських князів

збереглося на Чернігівщині, але вони поволі переходили до Москви,

здебільшого з своїми землями, творячи там аристократичні роди князів

Трубецьких, Брянських, Волконських, Масальських і інших. Інший характер

мала Волинь, де збереглося коло ЗО княжих родів, які відіграли велику

ролю в її політичній та культурній історії. Серед них найвизначнішими

були Заславські, Четвертин-ські, Ружинські, Порицькі на чолі з князями

Острозькими, які в XVI ст. володіли понад 1.000 сіл. До княжат

наближалися багатством бояри: Боговитини, Монтовти, Семашки, Сенюти,

Загоровські, Гулевичі, Немиричі й інші. Княжата виходили на війну не під

загальною хоругвою, а під власною, і тому називалися «панами

хоруговими». Із своїх маєтків вони повинні були давати по одному

озброєному воякові з 8 селянських господарств. Про розмір маетностей

маґнатів свідчать числа вершників, яких вони виставляли. 1528 року

виставили: князь Слуцький — 433, Острозький — 426, Радзівілл — 260,

Кишка — 294, Ходкевич — 197 і т. д. З усього війська, яке виставляла

Волинь, магнати давали коло 3/4 частину, тобто маґнати давали 900, а

решта 300 вояків. Найбільше магнатів було на Волині; на Побожжі,

Берестейщині і Підлящші було розвинене дрібне володіння; на Київщині і

на Брацлавщині не було жадного хоругового роду. Магнати володіли

великими маетностями і посідали вищі уряди. З маґнатів складалася Рада

Панів, що, як уже зазначено, була співучасницею влади Великого князя і

до 1569 року була найвищою державною установою Великого Князівства

Литовсько-Руського. Магнати були звільнені від підсудности

провінціяльній адміністрації, а підлягали судові самого князя. Інші

умови створилися на Поділлі, бо там не збереглося старих українських

боярських родів і туди в ХУ-ХУІ ст. посунули польські роди: Одровонжі,

Бучацькі, Гербурти, Фредри, Конєцпольські, Потоцькі та спольщені

українські, як Струси, Кирдеї, Чурили. Найкращі землі захоплювали

поляки, найгірші залишалися українцям. Боярство в Галичині у 1430 році

було зрівняне з польською шляхтою. Польські королі роздавали полякам

землі, і значна частина українського боярства потонула в польській масі,

а частина емігрувала на Поділля та Волинь. У XVI ст. в Галичині вже не

залишилося боярських родів, які трималися українських традицій, лише

серед дрібної шляхти зберігалися вони. Року 1509, як уже була мова вище,

на Галичину пішов волинський воєвода Богдан. Цей похід мав українське

забарвлення, і до нього пристало багато галицької шляхти. Так само було,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ