UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичний лад України в литовсько-польській добі еволюція українських земель в XV—XVI століттях. Військо. Державний лад (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1858
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політичний лад України в литовсько-польській добі еволюція українських

земель в XV—XVI століттях. Військо. Державний лад

 

Вище вже згадувано, як поступово зростав на західніх землях України

польський вплив. Він поширювався не однаково. Передусім підпала йому

Галичина, з першої польської окупації. Підпало й Під-ляшшя наслідком

численної польської колонізації, хоч воно не належало Польщі. Натомість

Волинь, БерестейськоПінські землі, Брацлавщина, Київщина — майже не

зазнали польських впливів до Люблинської унії. Найменше ширилися вони на

Сіверщині та Переяславщині. Берестейщина найбільше піддалась литовському

впливові. Але в литовському праві з самого початку велике місце належало

староруським впливам, бо впливали і українські і білоруські звичаї. Уже

в XIV ст. не залишилося в Литовському князівстві чисто литовського

права: його замінено правом руським, щоб прихилити українців, а з

другого боку тому, що взагалі культура литовська стояла настільки нижче,

ніж руська, що не могла конкурувати з нею. Таким чином впливи трьох

культур — староруської, литовської та польської створили суспільні,

економічні та культурні умови життя українських земель Правобережжя.

Консервативному ставленню до українських традицій литовського уряду

сприяла й децентралізація управління: там, де не збереглися князі із

старих династій, землі діставали нових, здебільшого родичів ґедиміна,

які наслідували старі традиції. Лише правління Ягайла та Вітовта поклало

край децентралізації: почався «погром князів ґедиміновичів», і до кінця

XV ст. лишилися тільки Свидригайло Волинський та Олелько Київський,

ставши в ряд з колишніми українськими князями, позбавленими державних

прав. Однак, землі й далі зберігали свої права, автономію, а боярство —

широку монополію в управлінні. Ці права підтверджувалося «земськими

привілеями». Найбільше зберегли свою автономію білоруські землі —

Полоцька та Вітебська, які ще за княжої доби мали самоуправління і

укладали «ряди» з князями. На початку XVI ст. землю репрезентували

«князі, бояри, міщани і вся земля». Стани брали участь в суді намісника,

мали свій скарб, вели зносини з німецькими містами, а головне — мали

право вимагати зміни «нелюбого» намісника. Київщина одержала привілеї

уже від Казіміра, після смерти Семена Олельковича, р. 1507, Волинь —

1501 і 1509 рр. Скрізь пани-шляхта мала право брати участь в управлінні,

на з'їздах, полаго-джувати земські справи, висилати своїх делеґатів до

сеймів. Інші обставини склалися на землях, що перейшли під владу Польщі

в Галичині, на Поділлі, Холмщині, Белзщині, Підляшші. На відміну від

литовського уряду, який визнавав вищість української культури, польський

дивився на неї згірдливо. Українська шляхта, яка одна могла захищати

українські інтереси, втратила та звязана різними оомеженнями, яких Під

тиском тих обмежень вона тратила ав злилася з польською шляхтою. ст.

заникають вже й рештки руського і значнішого боярства потопає а фольклер

зберігають лише селяни.

 

Державний лад

 

?????¤?¤?$?????u? обирають — шляхта та Пани-Рада. Сойми породили

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ