UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОб\'єднання українських земель галицько-волинським князівством (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1560
Скачало180
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Об'єднання українських земель галицько-волинським князівством

 

РОМАН (1199—1205). Після смерти Володимира II і припинення роду

Ростиславичів, року 1199 Роман дістав нарешті Галичину. Протягом тих

десятьох років, коли сидав у Галичині Володимир II, він добре підготував

собі ґрунт: у Польщі підтримав Казіміровичів у боротьбі з Мешком, в

Угорщині підтримав короля Андрея 11 проти його брата, так забезпечивши

нейтралітет Польщі та Угорщини. Тяжке було становище з ворожою до нього

боярською партією, але він поборов її. Спроба тестя Рюрикв відібрати

Галичину закінчилася повною поразкою: Роман відобрав у Рюрика Київщину й

Київ. Роман спочатку обмежився тим, що залишив у Києві залежного від

себе князя Інгвара, а коли Рюрик, скориставшись з його відсутности,

знову повернув собі Київ, Роман постриг у ченці і Рюрика, і його

дружину, і дочку Предславу, з якою перед тим розлучився. Цим разом він

посадив князем Рюрикового сина Ростислава, одруженого з дочкою Всеволода

Володимиро-Суздальського. До Києва сам не перейшов, і обмежився тим, що

був фактичним господарем Правобічної України, завдяки дипломатичним

заходам, поставивши себе на становище рівне з Всеволодом. Так над Києвом

піднеслися два політичні центри: Галицько-Волинський та

Володимиро-Суздальський. «По свіжім опануванню Галичини; — писав М.

Грушевський, — що видвигнуло Романа на перше місце між українськими

князями, ці київські війни 1201-1204 років були новим трііомфом Романа,

що зробили його зверхником українських земель». Є неясна вказівка, що до

Романа приходило посольство від папи Інокентія ПІ, пропонуючи йому

королівську корону, але він відмовився від неї. Це оповідання М.

Грушевський і новітній дослідник Г. Лужницький вважають за леґедду.

Можливо, в цьому епізоді з посольством папи відбилися стосунки Романа з

Гогенштавфенами, з представником їх королем Филипом IV; папа був на боці

Вельфів, противників цісарської партії Гогенштавфенів. У Галичині Роман

вже мав твердий ґрунт: міщанство, на яке він міг спиратися в боротьбі з

боярством. Багатьох бояр та вождя цій партії Кормильчина Роман виселив з

Галичини. Так в особі Романа на галицькому престолі з'явився правитель

вового типу, який, прагнучи створити міцну державу, спирався на середні

шари суспільства — на міщан. Це явище не нове, через дього пройшли всі

держави Західньої Европи на шляху до створеная держави з абсолютною

владою. Літописець пише, що Роман, не зважаючи на свою суворість, мав

дуже велику популярність в народі. Літописець називає його «самовладцем,

царем нашим і всієї України». Візантія визнавала Романа князем (і§етоп),

а його противника Рюрика — лише правителем (йіероп) Києва. Дійсно, Роман

став могутнім володарем величезної держави, до якої приєднав всі

українські землі на Правобережжі — від Карпат до Дніпра.

Галицько-Волинська держава під проводом люблених на Волині князів із

старшої лінії Мономаховичів, природно стала спадкоємицею Київської

держави, з якою в'язала її не лише генеалогія князів, але й національний

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ