UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТатарська навала (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1139
Скачало202
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Татарська навала

 

?????¤?¤?$?????U?являються теорії, автори яких намагаються довести, що

Україна за великокнязівської доби була залюднені великоросами, які по

татарській навалі перейшли на Суздальщину, а подніпрянські землі

колонізували українці з Галичини. Цю теорію на початку XX ст. відновив

академік О. Соболевський. М. Грушевський не припускав можливосте повного

спустошення України. Він гадав, що людність південної України ще під час

половецьких нападів призвичаїлась рятуватися від ворога у лісах, ярах,

болотах та печерах і, коли минала небезпека, верталася додому й

відкопувала закоиане добро. Жадних підстав вважати, що людність України

тікала на Суздальщину — нема. Інша справа — еміграція боярства: воно

мало для цього підстави вже в XII ст. у зв'язку з занепадом державного

життя в Україні і розкладом дружинного устрою та даірського життя. Могли

емігрувати — духовенство, яромисловці, купецтво, але сільська маса не

мала для цього підстав. Тож нема сумніву, що дотатарська ліодність

задержалася в лісовій смузі — в полянсько-деревлянському та сіверському

Поліссі. Там не було жадної небезпеки і там в народів збереглися

діяяектологічні прикмети дотатарських часів. В південігій частині

України, яка найбільше потерпіла від татур, залишились топографічні і

хореографічні назви дотатарських часів, а це свідчить, що зміни

населення не було. Татари, ировадячи боротьбу з князями, намагаючись

ослабити їх, використовували для цього сільські маси. Багато було

випадків, коли вони переводили сільську людність безпосередньо під свою

владу, доручаючи їй «сіяти пшеницю та просо». Таким чином постали так

звані «татарські села» і «татарські люди». На ґрунті порівняльної

забезпечности «татарських людей» та «татарських сіл» в Україні почався

антикнязівський рух: опинившись без князя та його урядовців, деякі села

цілком задовольнялися своїм становищем — залежністю безпосередньо від

татар і працею на їхні замовлення. Найсильнішим був цей рух на Західній

Україні, зокрема у так званих полоховцях: так називали населення між рр.

Богом та Случчю. Питання про болоховців належить до не зовсім

з'ясованих, хоч викликало воно значну літературу. М. Грушевський вважав

болоховців за промисловців, які відірвалися від осель і займалися

«уходництвом»: рибальством, ловецтвом. Мали вони свої міста: Деревич,

Губин, Кобядь, Кудин, Городець, Дожський. То була стара українська

людність, можливо з домішкою чорноклобуків. Мали своїх князів, але з

Володимирової династії. З приходом татар вони добровільно перейшли під

зверхність їх. «Татарські люди» творили автономні громади, які

нагадували громади до-князівських часів. Татари навіть не призначали до

їх сіл своїх постійних урядовців. Пріле було становище боярства та

купецтва: посол папи Інокентія IV де ПляноКарпіні в 1245-46 рр. писав,

що татари «визначних і старших ніколи не милують». Перебільшено уявлення

про повний розгром міст. Пляно-Карпіні застав у Києві бояр, тисяцького.

Звичайно, місто зазвало багато руйнації, але навіть церкви не всі були

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ