UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідокремлення земель (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3482
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Відокремлення земель

 

113 років відділяють смерть могутнього князя Ярослава Мудрого (1054

р.), який завершив об'єднання величезної Київської держави, від смерти

князя Ростислава 1, його правнука (1167 р.), останнього авторитетного

«патріярха» серед князів. За цей час оформився розклад Київської держави

на ряд окремих земель. Принцип сепаратизму переміг прагнення творити

єдину державу з централізованою владою.

 

КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ

 

Київська земля, яка спочатку обмежувалася землею полян, поволі зростала:

до неї приєдналися — Деревська земля (деревлян), смуга землі над лівим

берегом Дніпра, Волинська, Побожжя, але в однорідну цілість вони не

зливалися. Земля полян від XI ст. і звалася власне Руською землею. З нею

міцно з'єдналася Деревська земля. Останнім князем її був Святослав,

забитий Свягополком у 1015 році. Значно пізніше, в XII ст., був у ній

окремий князь — Рюрик, що мав столицею Овруч. Погорину — землю по обох

берегах ріки Горині — приєднав Всеволод, відірвавши її від Волинської

землі. В середині XII ст. вона повертається до Волині. Взагалі від кінця

XI ст. часто надавали її різним князям. Так само — десь на початку XII

ст. — відійшло Побожжя. Південні землі змінялися в залежності від

спустошень їх кочовиками. В Х ст. кордон ішов понад Россю — пізніше,

внаслідок напа-а,ів печенігів, перенесений був до Стугни; в другій

чверті XI ст. По-оосся .реставровано й заселено полоненими, але в кінці

XI ст. знов знищено, людність з Юр'єва переведено до Витечова. У

середині 11 ст., після перемог над половцями, колонізація перейшла

навіть а Рось. д. Головним містом Київщини, як і столицею всієї

Київської держави, був Київ. Як більшість міст тих часів, він поділявся

на дві частини: верхнє місто — Гора, де було укріплення-городище, і

долішнє місто — Поділ, що лежав на березі Дніпра під Горою. Вище вже

була мова нро Київ Ярослава. Ярославові сини будують: Ізяслав—

Дмитрівський манастир (помилково вважали його за Михайлівський);

ЯрополкПетро — манастир св. Петра; Святослав П — св. Василя; Всеволод —

Янчин манастир св. Андрія. Тут були талаци князів: крім Ярослава мали

свої палаци Ізяслав і Мстислав. Були боярські двори, словом — це була

аристократична частина Києва. На Подолі було чимало мурованих і

дерев'яних церков, від яких нічого не залишилося. З мурованих була

споруджена Мстиславом І Успенська церква, в якій стояла ікона

«Богородиці-Пирогощої»; далі, вже поза межами міста, в Дорогожицях, був

манастир св. Кирила — споруда Всеволода П. Тїтмар, зі слів німецького

вояка з війська Болеслава, писав, що в Києві у 1018 році було понад 400

церков. Літопис оповідає, що ігід час пожежі року 1124 погоріло більше

як 600 церков. Навіть припускаючи перебільшення, не можна цілком

відкидати ці свідчення: залишається безперечним велике число церков. У

Києві не було усталено храму, в якому ховали князів: поховання їх

розкидані по різних церквах: у Десятинній, в св. Софії, в патрональних —

Дмитрівському соборі (Ізяслав 1), в церкві св. Петра (Ярополк), в церкві

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ