UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПохід військ УНР та ЗУНР на Київ і війна з Денікіном (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1686
Скачало288
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Похід військ УНР та ЗУНР на Київ і війна з Денікіном

 

У серпні 1919 року армії УНР та ЗУНР почали спільний похід проти

большевиків. Начальна Команда УГА пропонувала похід на Одесу з тим, щоб

очистити узбережжя Чорного моря, встановити зв'язки з Антантою і тоді

вже рушати на Київ. Цей плян — найбільш раціональний — зустрів опозицію

збоку командування армією УНР, яке вважало, що політика вимагала

заволодіти спершу Києвом. Прийняли компромісове рішення: піти одночасно

і на Одесу, і на Київ, а крім того — на Коростень, щоб прикритися від

нападу з півночі. Плян цей був незручний тому,що розбивав сили. У

напрямку до Одеси йшли наддніпрянські частини, якими командували

генерали В. та Ю. Тютюнники і полковник Удовиченко; на Житомир ішли 2-ий

Галицький корпус та Січові Стрільці під загальною командою полковника

Вольфа. Основна частина армії — 1-ий та 3-ій Галицькі корпуси і

Наддніпрянська група Запорожців, під загальною командою генерала А.

Кравса, йшла на Київ."'

 

У той же час до Києва, лівим берегом Дніпра, спішно наближалася, під

командою генерала Бредова, «Добровольча армія». Про рух цієї армії,

через брак розвідки, не знали Кравс та інші командири УГА, хоча знали

всі в Києві, але проте про офензиву українських армій не знали.

 

30-го серпня 1919 року большевики без бою залишили Київ. На ЗІ серпня

призначено урочистий вступ об'єднаних українських армій до Києва та

параду військ.

 

Про те, що сталося ЗІ серпня в Києві, до цього часу не знаходимо

об'єктивного опису, натомість маємо здебільша суб'єктивні враження

сучасників — тих '«очевидців», обов'язок яких — "нічого не бачити" і

«нічого не пам'ятати».

 

Біля полудня війська А. Кравса ввійшли до Києва, пройшли Бібіковським

бульваром і розташувалися на майдані біля Міської Думи (не на

Софійському, як писали С. Витвицький та С. Баран)."' На бальконі Думи

вивішено український прапор. Тоді ж частини денікінської армії підійшли

до Дніпра під командою барона Штаксльберга. Ланцюговий міст не був

обсаджений, і ті частини вільно перейшли його. Не зустрічаючи спротиву,

денікінці пройшли до Думи і стали навпроти українців. Коли на параду

приїхали генерал М. Тарнавський та полковник В. Сальський — вони застали

довершений факт. Далі, на вимогу денікінців, на бальконі виставлено

російський прапор. Його зірвав, за наказом Сальського, один із присутніх

запорожців і кинув під ноги коня Сальського. Зчинилася метушня, почалася

стрілянина з обох боків. Українці відступили, не зважаючи на свою

перевагу: їх було три корпуси, а денікінців — тільки три полки. Замість

того, щоб вжити сили, як пропонував Сальський, Кравс пішов зі старшинами

до генерала Бредова на переговори, але Бредов заарештував Кравса з його

старшинами і протримав «під домашнім арештом» до наступного ранку. Тоді

Кравс, від імени групи галицьких військ, підписав ганебний договір з

денікінцями про добровільний відступ тієї групи з Києва до лінії

Василькова.'"

 

«Так славно почався і так безславно скінчився похід об'єднаної

Української Армії на Київ», — писав прем'єр УНР, 1. Мазепа."' Він мав

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ