UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКозацькі вибори та накази (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1563
Скачало200
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Козацькі вибори та накази

 

Оскільки у маніфесті Катерини конкретно не йшлося про козацькі вибори,

Рум’янцев вирішив вжити тут правила, що існували в Росії для

однодвірців, яких він вважав аналогом козаків. Однодвірці були на

військовій службі, посідали по одному господарству і вважалися

привілейованими державними селянами. Застосування подібних виборних

процедур означало, що в них візьмуть участь тільки виборні козаки, бо

козацькі старшини ніколи не погодились би на однаковий статус з нижчими

за себе «однодворцами». Рішення Рум’янцева внесло також розбрат і серед

козаків, які вважали себе на соціальній шкалі набагато вищими від

однодвірців — фактично, рівними зі знаттю 3.

 

Щодо українських умов, козацький делегат обирався від певної кількості

сіл, найвірогідніше, від куреня (підрозділу сотні). Ці делегати

висилалися у штаб-квартири сотень для складання сотенного наказу.

Нарешті, представники від усіх сотень у полку обирали депутата на

комісію, а на підставі всіх сотенних наказів вироблявся загальний

полковий. Оскільки Полтавський полк, що втратив частину своєї території

на користь новоствореної Новоросійської губернії, був порівняно

невеликий, його об’єднали з Гадяцьким полком. Відтак козаки мали

виробити 9 остаточних наказів і вислати на асамблею у Москву 9

депутатів 1.

 

Ці правила були занадто складними, щоб завжди виконувати їх бездоганно.

Сам Рум’янцев в одному із своїх передвиборних наказів переплутав другу

стадію виборів з першою 2. На найнижчому рівні вибори майже ніколи не

починалися — більшість з них брала свій початок від сотень. У деяких

полках ніхто не докладав зусиль для того, щоб на підставі сотенних

наказів виробити загальнополковий. В інших він був простим зведенням

сотенних наказів. А ще в деяких — від сотень взагалі не надходило жодних

наказів, і один наказ писався на рівні полку. Внаслідок цього кожний з

десяти полків Гетьманщини мав від одного до двадцяти семи наказів.

 

Ця виборна процедура не виправдала надій Рум’янцева, який хотів, щоб

накази відбивали погляди не стільки старшини, скільки виборних козаків.

Оскільки друга та третя стадії виборів проходили в сотенних та полкових

адміністративних центрах, козацька старшина не мала проблем з тим, щоб

легко змінити остаточну версію наказу. Вона досягла в цій справі таких

успіхів, що фактично усі скарги проти зверхників зникли з наказів.

Тільки в Чернігівському та двох Переяславських сотенних наказах

говорилося про утиски з боку козацької старшини або шляхти. У

Чернігівському полку старшина не змогла вплинути на зміст наказу через

непорозуміння у процедурі виборів. Представники козацьких сіл прибули

прямо у Чернігів, обрали одного депутата і виробили єдиний полковий

наказ, минувши, таким чином, другу, сотенну стадію та контроль з боку

старшини. Коли старшина дізналася про те, що сталося, вона вжила

заходів, аби примусити козаків прийняти ще один наказ — цього разу під

своїм наглядом. Незважаючи на процедурні порушення, Рум’янцев, однак,

відмовився відмінити первісний козацький наказ 3. У Переяславському

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ