UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіські вибори і накази (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2285
Скачало180
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Міські вибори і накази

 

Напевно, найбільші непорозуміння викликала організація виборів у

містах. Катерина постановила, що проживання в місті є головною підставою

для участі в міських виборах. Однак шляхта, козаки, купці та ремісники,

що проживали у містах, мали небагато спільних інтересів. Отже, міські

вибори нерідко перетворювалися у боротьбу за те, яка соціальна група

представлятиме інтереси міста.

 

Іншою проблемою було визначення тих міст, які мали висувати депутатів.

На відміну від Росії, в Гетьманщині не було офіційно визнаних імперією

міст. Теоретично всі міста були вправі надсилати своїх депутатів.

 

У маніфесті Катерини вказувалося, що кваліфіковані міста, які мали менше

як 50 дворів, надсилали депутатів на Законодавчу комісію вибірково 2.

Малося на увазі, що кваліфіковані міста з більш як п’ятдесятьма дворами

братимуть участь у виборах автоматично. Таких міст у Гетьманщині було

більше 100 3. Буквальне застосування вказівок Катерини могло

спричинитися до того, що від міст було б більше депутатів, ніж від решти

депутатських округів, разом узятих (тобто більше ста міських депутатів у

порівнянні з дев’ятнадцятьма від козаків і знаті) 4.

 

Контроль за такою кількістю виборів був би нездоланною проблемою. Крім

того, деякі з міст населяли в основному козаки та селяни і дуже мало

міщани. Відтак Рум’янцев вирішив, що обирати депутатів на комісію можуть

тільки 14 міст: Новгород-Сіверський, Стародуб, Чернігів, Ніжин, Лубни,

Погар, Козелець, Переяслав, Остер, Глухів, Гадяч, Сорочинці, Полтава та

 

Прилуки 1. Решті міст дозволялося надсилати до Рум’янцева петиції з

викладом міських потреб 2. Невідомо скільки міст скористалися цим

правом, бо, хоча й можна знайти чимало посилань на такі петиції,

оригінальні тексти залишаються недоступними 3.

 

Обрані Рум’янцевим 14 міст були водночас історичними, адміністративними

та економічними центрами, де можна було зручно наглядати за ходом

виборів. Як виявилося, кількість населення не була вирішальним фактором

при кваліфікації міст, оскільки вона коливалася від 1 113 дворів у

Ніжині до 231 двору у Погарі, а цілий ряд некваліфікованих міст був

більшим від міст — учасників виборів 4. Виключення з виборів таких

важливих міст, як Батурин, Почеп і Березна, було цілком безпідставним з

боку Рум’янцева.

 

Існувало два типи виборів. У більших містах та містечках усі мешканці,

що мали право голосу, повинні були скликати збори зі ста вибраних осіб,

які, в свою чергу, у присутності представника уряду обирали голову. Він

керував зборами під час виборів депутата і складання наказу. У менших

містах голова та депутат обиралися безпосередньо — без скликання зборів.

 

Згідно з маніфестом Катерини, важливим критерієм участі в міських

виборах було володіння будинком 5. У містах Гетьманщини власниками

будинків були не тільки міщани, але й шляхтичі, козаки та священики.

Хоча з технічної точки зору духівництво мало право голосувати, тільки в

Лубнах священики взяли участь у міських виборах.

 

Під час виборів соціальні проблеми відсунули на задній план питання

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ