UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПетиції духівництва (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось900
Скачало154
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Петиції духівництва

 

Хоча духівництво і не брало участі в роботі Законодавчої комісії,

Священний синод як урядова інституція представив свій наказ, що

підсумовував потреби церкви. Щоб скласти уявлення про існуючу ситуацію,

синод звернувся до єпископів з проханням надіслати письмові звіти з

викладом проблем своїх єпархій. До синоду надійшли донесення від

єпископів усіх трьох єпархій Гетьманщини — Київської, Чернігівської та

Переяславської, а також двох київських монастирів — Печерської лаври й

Межигірського монастиря. Дві останні інституції були ставропігіальними —

не залежними від місцевого єпископа та перебували під безпосередньою

владою синоду.

 

Про те, як саме складалися церковні накази, існують дуже обмежені

відомості. Ряд документів свідчить, що на місцевих нарадах обговорювався

зміст наказів 1. Підписи під ними, а також зміст прохань підтверджують

активну участь у нарадах місцевого кліру. В документах нічого не

говориться про який-небудь тиск або втручання з боку уряду.

 

Накази значно відрізняються за обсягом, організацією та змістом.

Київський наказ, де на 127 сторінках дрібним шрифтом перелічені 74

питання, містить докладний історичний екскурс у минуле, політичну

програму та безліч утилітарних скарг і прохань. Він відбиває погляди

всього кліру єпархії і не відокремлює потреб парафіяльного кліру від

потреб монастирів. З іншого боку, накази від Чернігівської та

Переяславської єпархій — коротші за обсягом, без історичних екскурсів і

мають окремі розділи для парафіяльного кліру і для ченців. І нарешті,

накази двох незалежних монастирів обмежуються їхньою внутрішньою

діяльністю.

 

У церковних наказах проявилося декілька сильних автономістських

тенденцій. Київський митрополит Арсеній Могилянський прагнув створення

автономної православної церкви для Гетьманщини з центром у Києві.

Відповідно, київський наказ містить повну програму церковної автономії:

визнання митрополичого титулу «митрополит Києва, Галича й усієї

Малоросії»; поновлення звичаю обрання його лише з числа українців;

передачу юрисдикції над київським митрополитом від Священного синоду до

Колегії іноземних справ; нагадування про те, що Чернігівська,

Переяславська та інші єпархії, а також ставропігійні монастирі колись

теж були під його покровительством; вимога, щоб ігумени затверджувалися

київським митрополитом або єпископами єпархій, а не призначалися

безпосередньо синодом 1.

 

Певні кола українського духівництва продовжували бути вірними традиціям

автономної української церкви, незважаючи на те, що остання фактично

зрослася з імперською православною церквою. Щоправда, немає свідчень про

те, що єпископи Переяслава або Чернігова, або ж ставропігійні монастирі

виявляли будь-яке бажання повернутися під юрисдикцію київського

митрополита, а прохання Києво-Печерської лаври та Межигірського

монастиря гарантувати їхню ставропігію яскраво свідчать про опозицію

будь-якій консолідації української церковної влади 2. Прагнення

відродити автономну українську церкву, напевно, висловлювали тільки

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ