UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВибори та накази нової шляхти (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2355
Скачало195
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вибори та накази нової шляхти

 

Нова шляхта, обираючи депутатів у Законодавчу комісію та готуючи свої

накази, визначала, наскільки «просвітницькою» буде робота Законодавчої

комісії. Як найбільш політизований прошарок населення та носій

історичних традицій, шляхта мала можливість загальмувати хід

рум’янцевських реформ, вимагаючи дотримання своїх традиційних прав і

зволікаючи скликанням комісії. З іншого боку, в разі співробітництва з

урядом Рум’янцев досяг би значного успіху в справі включення Гетьманщини

у загальноімперські структури. Вплив нової шляхти на діяльність

Законодавчої комісії зростав також завдяки її участі у виборах делегатів

від інших станів. Крім голосування на виборах від свого власного стану,

шляхтичі, що проживали в містах, брали участь і у муніципальних виборах,

а як представники старшини часто керували виборами козаків.

 

Піддаючи сумніву законність українських рангів у цілому, імперська

влада, щоб не зіпсувати справу Законодавчої комісії, визнала благородний

статус української нової шляхти. Усі українські шляхтичі та старшина

мали зібратися, скласти свої накази та висунути своїх депутатів.

«Малоросійська шляхта» посідала десять депутатських голосів — по одному

від кожного полку — і була зобов’язана скласти десять наказів.

 

Накреслена у маніфесті Катерини процедура виборів мала на меті захистити

нову шляхту від бюрократичного втручання 1. Головуючого виборами слід

було обирати у присутності представника уряду, який потім покладав

відповідальність за вибори на головуючого, що за тиждень призначав дату

та місце виборів. Обраний від певного виборчого округу депутат міг

походити з іншого округу та міг бути відсутнім на виборчому засіданні.

Накази за дорученням виборчих зборів складалися комітетом з п’яти осіб.

Потім усі шляхтичі, присутні на зборах, мали підписати цей документ.

 

Однак Рум’янцев не міг дозволити такій потенціально небезпечній групі,

як українська шляхта, мати повну свободу дій. На кожній стадії виборів

відчувався тиск з боку уряду. Генерал-губернатор керував усім процесом

(він, зокрема, втрутився, коли складала свій наказ чернігівська шляхта,

і безцеремонно порушив виборчу процедуру). Як він сам писав Катерині: «Я

не отрекался имъ нигде сказать всю правду, которая имъ обыкновенно не

мила» 2. Різко виступивши проти висунутих шляхтою пропозицій — гарантії

всіх українських прав і привілеїв, скасування податків на утримання

російських військ, що були на постої в Україні, і право шляхти на

безмитну торгівлю,— генерал-губернатор звинуватив нову шляхту у

прагненні повного закріпачення селян.

 

Тактика Рум’янцева мала успіх. Його найближчий радник Олександр

Безбородько — син головуючого виборами генерального судді Андрія

Безбородька — був відповідальний за остаточний варіант наказу і разом зі

своїм батьком домігся його затвердження на зборах. Як писав Рум’янцев,

вони заробили цим ганебним вчинком собі неприязнь з боку рівних: «отца и

сына Безбородковъ возненавидили, и, въ бытность перваго здЂсь, явно его

презирали и нарЂкали быти недображелателемъ отчизны» 3.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ