UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗапровадження губерніального Статуту в Гетьманщині (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1708
Скачало179
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Запровадження губерніального Статуту в Гетьманщині

 

Наміри Катерини скасувати земельне самоврядування привілейованих земель

яскраво проявилися 1764 р. В той час, однак, їй бракувало моделі

губернської адміністрації, щоб замінити нею інституції автономних

земель, і імператриця віддала перевагу обережному, поступовому підходові

до інтеграції привілейованих порубіжних земель в імперію. Впровадження

нового губерніального Статуту знову підняло питання про статус

автономних територій. Оскільки Катерина вірила в те, що нова

адміністрація — це основне знаряддя для розповсюдження просвітництва в

провінціях, вона віддавала перевагу її запровадженню у всіх частинах

імперії. Крім того, заворушення на порубіжних землях лише зміцнили її

бажання отримати повний адміністративний контроль по всій імперії.

Справді, Статут для губерній ще був на підготовчій стадії, а імперська

рада вже наполягала на негайному його втіленні в життя у всіх частинах

імперії 1.

 

Але Катерина виявилася більш обережною, ніж Рада. У першому проекті

Статуту зазначалося, що він не розповсюджується на регіони, права яких

свого часу були підтверджені попередніми царями. Не бажаючи, однак, бути

обмеженою своїм власним законом, Катерина випустила цей абзац з

остаточного тексту 2. Замість цього, представляючи Статут для губерній

сенатові, Катерина подала окремий супровідний лист, згідно з яким

Гетьманщина і Лівонія не підпадали під положення Статуту 3.

 

Найвірогідніше, що Катерина хотіла передусім випробувати нову

адміністрацію у власне Росії, бо лише через 4 роки вона наважилася

поширити положення Статуту на Гетьманщину — 24 травня 1779 р. Катерина

наказала генерал-губернатору Рум’янцеву розпочати підготовку для

запровадження в Гетьманщині нової адміністративної системи 4.

 

Рум’янцев взявся за виконання доручення, збагачений своїм попереднім

досвідом. Щойно перед тим він керував організацією нової Курської

губернії 5. Але, в кращому випадку, Рум’янцев міг діяти лише як

верховний наглядач. Подібно до інших генералгубернаторів того часу, він

був надзвичайно обтяжений численними обов’язками. Крім того, що

Рум’янцев був генерал-губернатором Малоросії, він командував також усією

імперською канцелярією, відповідав за охорону кордону з Польщею, встигав

брати активну участь у постійних сутичках між Росією та Кримом і ще

виконував цілий ряд державних функцій поза Гетьманщиною 6. Природно, що

генерал-губернаторові завжди було обмаль часу, щоб цікавитися

повсякденними справами управління Гетьманщиною. Йому на підмогу — за

його ж рекомендацією — призначили Андрія Степановича Милорадовича як

другого губернатора Малоросії 7.

 

Призначення Милорадовича було ще одним прикладом імперського

використання української нової шляхти для знищення українських

інституцій. Як член високо шанованого в Гетьманщині роду Андрій

Милорадович мав численні зв’язки серед української шляхти, які

базувалися на покревності, соціальному статусі і особистій приязні. Його

батько служив сотником в Гадяцькому полку, а брат був чернігівським

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ