UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІмперська інтеграція українського війська (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось995
Скачало167
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Імперська інтеграція українського війська

 

Провінційна реформа різко прискорила поступ інтеграції Гетьманщини в

імперську систему та спричинила радикальні зміни в її військовій

організації, адміністрації церкви і соціальній структурі. Першочерговим

завданням для Рум’янцева та підпорядкованих йому губернаторів стало

наведення порядку в українському війську. Через відтік кадрів до

цивільної адміністрації та поділ Гетьманщини новоствореними

територіальними одиницями українські полки втратили свою боєздатність.

Генерал-губернатор таку ситуацію передбачав і обговорив її з Катериною

ще до прийняття Статуту для губерній 3. Тоді гарячкова підготовка до

провінційної реформи не давала можливості впритул зайнятися військовим

питанням, і Катерина доручила Рум’янцеву підготувати план майбутньої

реорганізації українського війська.

 

Протягом 10 років традиційну козацьку мілітарну організацію замінила

система регулярних імперських полків. Цей процес відбувався поетапно.

Насамперед Рум’янцев порекомендував створити 10 регулярних військових

полків із збереженням старих українських назв 1. До них слід було

набирати досвідчених козацьких старшин з наданням їм відповідних

військових звань. Катерина погодилася з цими пропозиціями, але

знехтувала докладними рекомендаціями Рум’янцева щодо організації, форми

та дисципліни майбутніх з’єднань 2.

 

З метою швидкої заміни особового складу і, таким чином, зламу традиції

козацьких полків були створені нові полки карабінерів. У кожному полку

було 828 осіб, він складався з шести рот по 138 солдатів. Щороку 48

найкращих солдатів з кожного полку переводилися в інший підрозділ, а 120

— звільняли в запас. Оскільки термін служби був визначений в 6 років,

повна заміна особового складу відбувалася кожних 7 років. Водночас 48

найздатніших козаків з кожного полку систематично поповнювали елітарні

імперські частини.

 

Реорганізація війська посувалася повільно, з великими труднощами.

Проблеми, що виникли, змусили Рум’янцева підготувати довжелезні

інструкції, які він передав для виконання двом військовим командирам —

генерал-майору Карлу фон Каульбарсу та генерал-лейтенанту В. Нащокіну, а

також провінційним губернаторам Ширкову й Милорадовичу 3.

 

В інструкціях визначалася дислокація підрозділів, місцезнаходження

штаб-квартир і територія призову до війська. Крім того, підкреслювалося,

що на військову службу слід брати лише надійних козаків, а з метою

зменшення витрат на утримання бажано, щоб мешкали вони недалеко від

розташування штаб-квартир. Офіцерів слід було набирати із Значного

військового товариства; перевага віддавалася учасникам

російсько-турецької війни 1769—1774 рр. Кожному солдатові видавалася

форма, але рекрути, як і офіцери, повинні були самостійно забезпечувати

себе кіньми й амуніцією, оскільки імперське постачання ще не було

налагоджене.

 

Нові підрозділи створювалися повільно, але впевнено, і коли 1787 р.

розпочалася чергова російсько-турецька війна, вони, практично, були у

повній бойовій готовності. Ставши частиною регулярної російської армії,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ