UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРосійський централізм і українська автономія: висновки (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1880
Скачало187
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Російський централізм і українська автономія: висновки

 

Російський централізм має глибокі коріння ще в історії Московії, а ідея

всемогутнього монарха як помазаника Божого забезпечила створення

механізму легітимності й єдності імперії. Концентрація влади запобігала

виникненню будь-яких незалежних центрів. У процесі розширення своїх

володінь Московія поширювала своє розуміння влади на ці території,

знищуючи там усі місцеві особливості. Поступово вона перетворилася у

величезну багатонаціональну, але централізовану імперію.

 

Процес створення унітарної держави був складний і неоднозначний. На

цьому шляху Росія не лише крокувала вперед, але й відступала назад.

Збираючи «російські землі» й поширюючи свою владу на віддалені

території, Московія зустрілася із значним опором централізмові, що

змушувало її іти на поступки місцевим осілим і кочовим народам, а також

порубіжним козацьким формуванням. Більше того, посуваючись на захід,

Росія набула території й народи, що вже мали добре розвинуті концепції

регіональних і корпоративних прав та інституції самоврядування. Цей

міцний регіоналізм серйозно загрожував ідеям централізованої та

унітарної Російської імперії. Великою мірою в Гетьманщині Росія вперше

зіткнулася з таким типом західного регіоналізму та самоврядування.

 

Боротьба між доцентровими силами, що виступали за єдність в

адміністрації, соціальній структурі та способі життя, і відцентровими,

які вимагали збереження автономних органів урядування, місцевого укладу

і звичаїв, досягла свого апогею за часів правління Катерини II. Нові

західні концепції та погляди підштовхнули поступ Росії до централізму й

єдності. Під впливом камералістської думки, Просвітництва і концепції

добре зорганізованої поліцейської держави Катерина намагалася досягнути

більшого контролю над провінціями, раціоналізувати та збільшити прибутки

держави, принести своїй імперії прогрес, просвітництво та добробут.

Інструментом цього мав бути більш раціональний та активний уряд.

Автономні землі, регіональні права та спеціальні соціально-економічні

прерогативи вважалися тільки перешкодою на шляху до створення нового,

просвітницького ладу. Тому, реорганізуючи Росію, Катерина запровадила

нову адміністрацію в усіх куточках імперії, включно з територіями, що

мали певні привілеї.

 

В результаті автономні інституції Гетьманщини були скасовані, а регіон

поступово інтегрований в Російську імперію. Процес пройшов дві стадії:

первісну і другу, яка принесла дійсне запровадження імперської

адміністрації та інституцій. Перша стадія розпочалася 1764 р. з

вимушеної відставки Розумовського і формулювання Катериною чіткої

політики, спрямованої на поступову інтеграцію всіх автономних земель.

Між 1764 і 1782 рр. основні українські інституції залишалися

недоторканими, але генерал-губернаторові Рум’янцеву вдалося заплутати їх

у тенетах імперської бюрократії і зробити залежними від імперських

інституцій. Коли цей процес завершився, Гетьманщина вже була

підготовлена для остаточного скасування автономії. Незадоволення,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ