UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКооптація української шляхти (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2214
Скачало184
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кооптація української шляхти

 

Скасування інституції Гетьманщини і запровадження імперської

адміністрації супроводжувалося поступовим злиттям українських і

російських соціальних структур. Цей процес був різко прискорений

здійсненням місцевих реформ і втіленням у життя положень нових

імперських грамот, дарованих дворянству та міщанству. За короткий

період, між 1782 і 1786 рр., у соціальній організації Гетьманщини

відбулися драматичні зміни: українська шляхта стала частиною імперського

дворянства; мешканці міст у Гетьманщині підпорядковувались тим самим

правовим, економічним і соціальним нормам, що й міщани всієї імперії;

козаки вважалися привілейованими державними селянами; селян у приватних

маєтках юридичне закріпачили. Але це були лише законодавчі кроки на

шляху до інтеграції українського суспільства; пройшло ще кілька

десятиріч, поки українське суспільство справді стало відповідати

імперському соціальному ладові.

 

Успіх імперської інтеграції Гетьманщини великою мірою залежав від

позиції української нової шляхти. Як правлячий клас Гетьманщини і

головний поборник автономії, українська шляхта репрезентувала основну

силу, здатну чинити опір або підірвати швидке проведення провінційних

реформ. Справді, коли це питання вперше було поставлено на зібранні

шляхти 1781 р., учасники зборів виявили значне побоювання і стриманість

щодо проектованих реформ. Незгода була настільки явною, що

новопризначений губернатор Андрій Милорадович змушений був спеціально

попередити лідера автономістів Григорія Полетику. У секретному

напівофіційному листі Милорадович порадив йому зважити на «фамилія ваша,

имЂніе, немолодые лЂта да будуть смягченіемъ патриотической горячности,

иногда не въ попадъ. Оставимъ дЂла, судьбою своєю влекомые» 1.

 

Більша частина української шляхти, власне, не була проти, «щоб події

розвивалися самі по собі», отже, втілення реформи не викликало якоїсь

особливо негативної реакції. Таку інертність можна пояснити різними

причинами. Передусім, смерть Григорія Полетики (1784) залишила

українських автономістів без відважного лідера та вправного полеміста.

Більше того, отримавши титули дворян, корпоративне самоврядування та

легалізацію панщини, шляхта усвідомила ті переваги, які несе з собою

новий лад. Опір — у будь-якому випадку — містив у собі значний ризик.

Справа полягала не лише в можливості переслідувань, як на це натякав

Милорадович,— будь-яка нерозважливість в такий відповідальний час могла

вплинути на визнання рангу або отримання офіційної посади.

 

Саме втілення провінційної реформи остаточно змусило імперську владу

визнати українську шляхту як дворянство. Статут для губерній вимагав

введення виключно дворянського контролю над багатьма урядовими

канцеляріями, окремої судової системи для знаті та місцевих дворянських

зібрань, які обирали своїх предводителів і розв’язували місцеві

проблеми. Ці функції навряд чи можна було виконувати без української

шляхти. Внаслідок цього твердження, що «в Малоросії немає жодних

дворян», втратило свою актуальність 1, і основна частина української

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ