UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтавлення української шляхти до імперської інтеграції (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3705
Скачало212
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ставлення української шляхти до імперської інтеграції

 

Ставлячи під сумнів законність українських рангів, імперський уряд тим

самим не давав українській шляхті забути своє автономне минуле. Тривала

боротьба примусила шляхту зважити свою роль в імперській системі та

придивитися до цінностей скасованих інституцій. В цій боротьбі

проявилися два підходи української шляхти, які я б назвав

асиміляторським і традиціоналістським. Це були не системні політичні

ідеології, а протилежні погляди на цінності і спадщину Гетьманщини.

Асимілятори дійшли висновку, що дотримання автономістських традицій вже

не було актуальним, оскільки майбутнє Гетьманщини неминуче пов’язувалося

з долею імперії в цілому. Вони почали дивитися на імперію як на свою

країну, якій допомагали розвиватися так багато «малоросів», починаючи

від Феофана Прокоповича. Асимілятори пишалися тим, що були частиною

імперії, яка знищила найзапеклшшх ворогів Гетьманщини (Польщу, Кримське

ханство й Османську імперію), відкрила їм доступ до імператорського

двору та до можливостей зробити кар’єру. Серед виразників цих поглядів

були найвизначніші імена Гетьманщини та імперії: Олександр Безбородько,

Петро Завадовський, граф Іван Гудович, Дмитро Трощинський, граф (пізніше

князь) Віктор Кочубей, Григорій Милорадович і безліч менш визначних

осіб 1.

 

Позицію асиміляторів добре ілюструє князь Безбородько. Він розпочав свою

кар’єру в Гетьманщині й виріс до чину київського полковника; пізніше

став помічником генерал-губернатора Рум’янцева та брав участь у

російсько-турецькій війні. 1774 р. Безбородько став секретарем Катерини

II, і від того часу його кар’єра продовжувалася у Санкт-Петербурзі 2.

Блискучі здібності Безбородька та його бажання служити імперській справі

незабаром здобули визнання. Ще в Гетьманщині Безбородько намагався

протягнути урядовий «наказ» через збори чернігівської шляхти, викликавши

цим, як писав Рум’янцев, незадоволення своїх співвітчизників 3.

Рекомендуючи Безбородька Катерині на чергове підвищення, Рум’янцев

підкреслював, що той «сантименты не здЂшние имЂющаго» 4.

 

Погляди Безбородька на імперію та Гетьманщину найяскравіше проявляються

в його листуванні з батьком, матір’ю, родичами та родиною Кочубеїв 1. У

своїх листах Безбородько підкреслює важливість вступу української молоді

до кадетських училищ, а дівчат — до школи благородних дівиць; дає

поради, як просуватися по службі, й описує, яка це честь — отримати

імперський ранг або нагороду. Безбородько був серед тих, хто перший

хапав або купував маєтки і часто натякав українським колегам, що

імперська служба також може принести достаток. Загалом у листах

Безбородько виступає палким прихильником імперської системи, пишається

своєю високою посадою і висловлює бажання, щоб співвітчизники

наслідували його приклад.

 

Але це не означає, що у Безбородька взагалі були відсутні почуття до

Гетьманщини. Навпаки, він любив свою рідну землю і особливо заохочував

вивчення її історії. Завдяки його покровительству В.Рубан зумів

опублікувати «Короткий літопис Малоросії» 1777 р. Безбородько брав

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ