UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІмперська інтеграція решти українського суспільства (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2053
Скачало159
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Імперська інтеграція решти українського суспільства

 

Імперська інтеграція інших верств українського суспільства відбувалась

відносно спокійно, без зайвої полеміки і серйозного спротиву. На це слід

було сподіватися, оскільки міщани, духовенство і селянство являли собою

у політичному відношенні більш пасивні елементи українського

суспільства, їх менше зв’язували традиції автономної Гетьманщини, і вони

не мали можливості справляти значний політичний вплив. Якщо священики й

міщани і згадували про свої привілеї, то використовували їх здебільшого

для зміцнення соціального становища своїх груп, а не для того, щоб

підняти голос на захист автономії.

 

Асиміляція міщан відбувалася набагато швидше, ніж козаків, з меншими

адміністративно-правовими ускладненнями. По-перше, не існувало жодних

непорозумінь щодо соціально-правового статусу українського міщанства: на

відміну від шляхти або козаків, міщани відразу отримали його імперське

визнання. Їх становище чітко визначила Міська грамота 1785 р., і воно не

відрізнялося від становища міщан інших частин імперії.

 

По-друге, автономістські традиції серед міщан були настільки слабкими,

що запровадження імперських норм не зустріло жодного опору. Символом

міської автономії було магдебурзьке право, яке гарантувало міське

самоврядування і запобігало втручанню будь-якої зовнішньої влади у

міські справи. Насправді магдебурзьке право і незалежна міська

адміністрація Гетьманщини ніколи не діяли на повну силу. Проте, як

свідчать міщанські накази до Законодавчої комісії 1767 р., воно мало

велике символічне значення для міст Гетьманщини XVIII ст. У 1780-х рр.,

однак, навіть така символічна роль, за винятком Києва, була втрачена.

Всі інші міста управлялися за російським міським законодавством у

поєднанні з Литовським статутом 1.

 

Хоча Міська грамота 1785 р. не скасовувала ні магдебурзького права, ані

жодного іншого зводу законів, вона все ж таки кардинально перебудовувала

структуру міської адміністрації та судочинства. Новостворені

адміністративні посади і процедури недвозначно порушували положення

магдебурзького кодексу, але міщани настільки слабо пам’ятали про нього,

що, крім Києва, ніде на це навіть не звернули уваги. Проте імперський

уряд сам нагадав міщанам про магдебурзьке право. 1824 р. сенат

переглянув рішення в справі торгівлі у Полтаві, оскільки попередня

постанова була ухвалена на підставі Литовського статуту, а не

магдебурзького права. Сенат уповноважив міські суди і надалі

користуватися магдебурзьким правом повсюди, де його можна було

застосувати. Але дотриматись цього було неможливо, оскільки суди не мали

навіть текстів магдебурзького кодексу. Внаслідок цього міністерська

комісія запропонувала здійснити нове видання та російський переклад

(магдебурзький кодекс був доступний тільки німецькою, латинською і

польською мовами). Справу передали Сперанському, який у спеціальному

меморандумі вказав, що магдебурзьке право вже давно витіснили Литовський

статут і російське законодавство, і рекомендував надалі дотримуватися

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ