UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальна структура (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2167
Скачало172
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Соціальна структура

 

Тривалі військові дії і соціальні конфлікти загальмували кристалізацію

соціальної структури Гетьманщини аж до початку XVIII ст. Так і не

отримали справжнього розвитку легальні корпоративні стани. Але соціальна

структура Гетьманщини нагадувала, до певної міри, європейське

корпоративне суспільство, оскільки мала вертикальну ієрархію, в якій

політичний, правовий і соціальний статус особи визначався належністю до

певної соціальної групи. На верхівці суспільства знаходилася українська

еліта, що поєднувала в собі елементи старого нобілітету — шляхти

польських часів — і нової групи — козацької старшини і знаті. Багато

шляхтичів, що колись підтримали повстання Хмельницького, наполягали на

визнанні своїх колишніх політичних і соціальних привілеїв, одержаних за

Переяславською угодою 1.

 

Але соціальна революція 1648 р. підірвала їх колишню силу. Багато

шляхтичів було вбито або вигнано з України. Навіть ті, хто зберіг свої

маєтки, втратили безкоштовну робочу силу в особі селянина. В районах,

найменше охоплених повстанням Хмельницького, шляхта зберегла свої

колишні прерогативи. Так, на Стародубщині — північній частині

Гетьманщини,— місцева шляхта визнала нову козацьку адміністрацію і

продовжувала користуватися з праці селян.

 

Але навіть збереження окремих прерогатив не гарантувало станового

лідерства шляхти у суспільстві. Новий державний організм був породженням

козацького війська і козацької верстви. І тільки ставши козаками,

шляхтичі зберігали свою колишню владу. На той час серед козацького

війська вже існувала нова, нешляхетська еліта, а також прямо протилежні

їй елементи. Більше того, лояльна Хмельницькому шляхта була не настільки

численною, щоб заповнити новий військове-адміністративний апарат.

Неспроможна контролювати політичні важелі суспільства, вона переставала

існувати як єдина еліта. У кращому випадку, стара шляхта могла

сподіватися тільки на злиття з тією соціальною групою, що виконувала ці

функції, тобто з козацькою старшиною і знаттю.

 

Формування нової однорідної еліти проходило повільно і болюче. Постійні

війни і соціальні чвари фактично винищили те, що зародилося в епоху

Хмельницького. Наступне покоління козацької старшини, що вийшло з низів,

заклало підвалини для існування більш стабільної еліти. За часів

правління гетьманів Івана Самойловича (1672—1687) й Івана Мазепи

(1687—1709) з’явилася набагато згуртованіша група землевласників, що за

соціальним становищем і способом життя наближалася до шляхетства. Ця

нова шляхта складалася з нащадків «старої» шляхти, нащадків козацької

старшини, що належала до реєстру ще за польських часів, і нової

старшини. Нова шляхта мала свою формальну організацію — Значне військове

товариство, яке в середині XVIII ст. поділялося на три соціальні

категорії. Першою і найбільш впливовою категорією були «бунчукові

товариші», що перебували під корогвою, тобто безпосередньою владою

гетьмана. Далі йшли «військові товариші», які призначалися Генеральною

військовою канцелярією, або центральною адміністрацією Гетьманщини.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ